Фіскальній службі та платникам податків доводиться оперативно опановувати нові вимоги законодавства

Після протистояння між платниками податку, експертним середовищем та ініціаторами реформування податкового законодавства від уряду та народних депутатів протягом минулого року, екзальтованість таких відносин в очікуванні законодавчих новацій з початку 2017 року естафетою передалась усій бізнесовій громадськості та роботодавцям

На прохання журналу «РоботодавецЬ» Начальник Головного управління державної фіскальної служби міста Києва Людмила ДЕМЧЕНКО проаналізувала ситуацію із сплатою податків у минулому році та ризиках поточного.

– Шановна Людмило Дмитрівно, після прийняття парламентом змін до Податкового кодексу України (ПКУ) 2017 рік розпочався дуже не просто як для підприємницького загалу, так і для податківців. Проте, хотілося б спочатку підбити підсумки 2016 року щодо сплати податків у Києві? Назвіть, будь ласка, основні проблеми з цим мали місце, і яких заходів фіскальна служба вживала та буде превентивно вживати в 2017 році щодо їх недопущення?

– Для фіскальної служби столиці минулий рік видався досить насиченим. Багато позитивних результатів у нашій діяльності вдалось досягти, реалізувати ідеї та впровадити новацій.

Якщо аналізувати нашу роботу у 2016 році за основним показником – наповненням бюджетів усіх рівнів, то він склав 54 млрд. грн. Київ забезпечив 10% від всіх надходжень до Державного бюджету України. Безпосередньо до Загального фонду Держбюджету від столиці надійшло 36,9 млрд. грн. В приведених умовах збільшення надходжень відбулося майже на 44 %, а це у грошовому вираженні – на понад 11,2 млрд. грн. більше за попередній рік.

Що стосується місцевого бюджету, то київська казна отримала у 2016 році 17 млрд. грн. податків, що на 38% більше ніж роком раніше.

Також, зазначу що рівень добровільної сплати податків у Києві перевищує 96%, а інші 4% – це робота контролюючих структурних підрозділів ГУ ДФС у м. Києві, зокрема Офісу аудиту, впровадження якого заслуговує окремої уваги, та слідчо-оперативних підрозділів.

Ви питаєте про проблемні питання, відповім: хто не працює має менше проблем, ніж той хто працює. Жартую, але у поточній роботі не буває все гладко. У 2016 році були гострі моменти, які пов’язані із адмініструванням податку на майно, відмінне від земельної ділянки, а також  оподаткуванням податком на землю.

Так, у 2016 році фіскальними органами столиці було сформовано та направлено фізичним особам, мешканцям міста Києва 27 530 податкових повідомлень – рішень з податку на майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму на 22,1 млн. грн. (за майно по всій території України). Нажаль у зв’язку із неповною базою даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто відсутністю повної інформації щодо кількості об’єктів оподаткування і їх власників, нарахування у 2016 році здійснювались, в більшій мірі, за рахунок проведених звірок з сумлінними громадянами – власниками нерухомого майна. Були неузгодженості з платниками, нарікання з їх боку. Але ця ситуація остаточно виправиться коли Мінюст вирішить питання щодо наповнення реєстру. В свою чергу кожен платник може звернутися до Центрів обслуговування платників й отримати необхідну консультацію та здійснити звірку даних.

Ще одна проблема 2016 року пов’язана зі сплатою податку на землю. Податковим кодексом України встановлено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3% від їх нормативної грошової оцінки. Встановлюють ставки та пільги із плати за землю органи місцевого самоврядування.

У 2016 році по місту Києву рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 із змінами і доповненнями було встановлено максимальну ставку в розмірі 3%, що призвело до значних нарахувань сум земельного податку. Це викликало негатив та цілий ряд питань з боку платників цього податку. Нами спільно з Громадською радою при ГУ ДФС у м. Києві була проведена роз’яснювальна робота, організовані семінари в усіх районах Києва, що зняло певну напругу серед  платників. Наразі, цю ситуацію певним чином виправлено, а саме передбачено можливість проведення звірок даних за аналогією з податками на майно.

А ось 2017 рік з прийняттям змін до податкового законодавства поставив перед нами багато нових завдань. Розуміючи, що не тільки нам, а й платникам податків доводиться зараз в оперативному режимі опановувати нові вимоги законодавства, намагаємось тримати «руку на пульсі» запровадження вказаних нововведень – проводити роз’яснювальну роботу, а це і безкоштовні семінари і виступи представників ДФС у ЗМІ, це і підтримка в актуальному стані інформації на субсайті, в соціальних мережах і таке інше.

здание КиевскойДобровільна сплата податків столичним бізнесом на такому високому рівні – про це дійсно приємно чути. Проте, Ви торкнулися теми впровадження Офісу Аудиту. Розкажіть про це трішки детальніше.

– Зазначу, що 2016 рік ознаменувався суттєвим скороченням перевірок фіскальною службою суб’єктів господарювання та впровадженням змін в системі аудиту. Нещодавно, ми відзначили річницю впровадження пілотного проекту під назвою «Офіс Аудиту». Якщо коротко – це перша проте не остання «ластівка»  реформування фіскальної служби Києва. В свій час, на районному рівні були ліквідовані підрозділи аудиту, а вся контрольно-перевірочна робота стала централізованою й перейшла до ГУ ДФС у м. Києві. Впровадження цього проекту дозволило на 30% скоротити кількість перевіряючих, в переважній більшості за рахунок скорочення керівної ланки працівників.

Офіс аудиту – це окремий спеціально створений підрозділ відомства, у якого посилено аналітичну складову, а принципи діяльності, тобто проведення перевірок суб’єктів господарювання, змінені з кількісних на якісні. Як результат, ми з впевненістю констатуємо про суттєве зменшення перевірок суб’єктів господарювання та покращення економічного ефекту від аудиту.

Про успішне впровадження інституційної реформи служби міста Києва, в частині виконання фіскальної складової, свідчать результати роботи Офісу аудиту за 2016 рік. У порівнянні з 2015 роком суттєво зменшено загальну кількість контрольних заходів, зокрема кількість позапланових перевірок – на 60% (з 3,9 тис. до 2,4 тис.), зустрічних звірок – на 37%  (з 5 тис. до 3,7 тис.)  та планових перевірок – на 3% (з 809 до 786). Більше того, зросла ефективність перевірок. Так, однією плановою перевіркою в середньому донараховано 1,3 млн. грн. узгоджених грошових зобов’язань, що на 31% більше минулорічного показника (1,0 млн. грн.). Майже у 2 рази збільшились донарахування грошових зобов’язань на одну позапланову перевірку (відповідно 359 тис. грн. в минулому та 634 тис. грн. у поточному році).

Загалом, по при скорочення кількості перевірок та штату ревізорів, за підсумками 2016-го року ми маємо результат, коли місто Київ забезпечило погашення узгоджених зобов’язань в сумі 1 млрд. грн., а це рівно третя частина від усіх надходжень від аудиту фіскальних органів по всій Україні.

Дозвольте Вас запитати, про самий неоднозначний податок в  Україні – ПДВ.  Яка динаміка платежів ПДВ порівняно з 2015 роком та які бюджетні втрати від схем мінімізації цього податку? Яка їх природа?

– У загальній структурі надходжень у 2016 році по місту Києву найбільшу питому вагу мав саме податок на додану вартість, який є основним бюджетоформуючим податком – 46%. Фактичний збір з ПДВ у 2016 році склав майже 17 млрд. грн., що на 45%, або на 5,2 млрд. грн. більше фактичних надходжень 2015 року. Загалом, темп зростання надходжень з ПДВ за 2016 рік значно випередив економічні показники. Збільшились середньомісячні нарахування та сплата ПДВ. Якщо у першому півріччі середньомісячні нарахування складали 1310 млн. грн., середньомісячна сплата – 1322 млн. грн., то у другому півріччі вони зросли: на 172 млн. грн. – нарахування, і на 180 млн. грн. – сплата. Середнє податкове навантаження у 2016 році з ПДВ в цілому по Києву складало 1,8%.

ГУ ДФС у м. Києві постійно вживаються заходи спрямовані на руйнування схем формування та використання сумнівного податкового кредиту, а також постійно відпрацьовуються суб’єкти господарювання, які мінімізують сплату податків та ухиляються від оподаткування. У 2016 році втрати бюджету за рахунок формування тіньового кредиту складали 8592 млн. грн., або майже 50% надходжень ПДВ. З метою більш ефективного відпрацювання податкових ризиків з кінця квітня 2016 року ГУ ДФС у м. Києві був запроваджений новий алгоритм відпрацювання податкових накладних за ризиковими операціями, який застосовується лише до тих платників, які здійснюють реєстрацію податкових накладних з підміною товарних позицій (так званий пересорт).

За нашими спостереженнями у період дії вказаного Алгоритму кількість платників ПДВ, якими зареєстровані накладні за ризиковими операціями, склали лише 4% (2,4 тис.) від загальної кількості платників ПДВ по місту Києву (67 тис. платників). За результатами аналізу документів на автентичність лише 10% суб‘єктів підтвердили реальність здійснених операцій. При цьому, нами було упереджено подальшу реєстрацію податкових накладних (ліміт заблокований в системі електронного адміністрування) на суму 4 млрд. грн. по 2,4 тис. суб‘єктах. Це дійсно позитивні результати по роботі з детінізіції ПДВ. Більше того, ці результати стали підґрунтям для внесення змін до Податкового кодексу України в частині запровадження механізму блокування реєстрації сумнівних податкових накладних у разі підміни товарних позицій до отримання пояснень щодо походження товару. Тому, на сьогодні, у державній фіскальній службі боротьба з тіньовим ПДВ виходить на новий якісний рівень, адже, реалізація цих змін призведе до унеможливлення функціонування схем з формування та роздачі сумнівного податкового кредиту і, як наслідок, збільшить надходження до бюджету.

– Бізнес постійно нарікає на власні втрати від припинення чинності електронного договору фіскальною службою в односторонньому порядку. В чому тут проблема і яким чином виходити з ситуації, щоби не потерпали законослухняні платники податків?

– Дійсно, були часи, коли фіскальна служба, маючи певні застереження, припиняла дію електронних ключів тих чи інших суб’єктів господарювання й, подекуди, цю незручність відчували платники податків реального сектору економіки. Проте саме запровадження нового алгоритму відпрацювання податкових накладних за ризиковими операціями з ПДВ урегулював ці моменти.

На сьогодні фіскальна служба столиці призупиняє дію договорів виключно підприємствам, які проводять сумнівні фінансово-господарські операції. Наприклад купують рибу, а продають цвяхи, або інші невластиві підприємству товари і намагаються швидесенько зареєструвати податкові накладні. Проте, після призупинення дії договору, дивним чином ці псевдо підприємці зникають, замість того щоб з’явитись у податковій інспекції і підтвердити справжність цих поставок.

Реальний сектор економіки таких проблем вже не відчуває. А той, хто декламує про фіскальне свавілля з перевищенням повноважень в частині зупинення дії договору, просто так би мовити підіграє нечистим на руку бізнесменам.

рабочий процесс

Яка галузь столичної економіки більше всіх заборгувала міському бюджету і навпаки, яка більше всіх внесла коштів до бюджету?

– Як я казала раніше, фактичні надходження до бюджету м. Києва за січень-грудень 2016 року склали 16 млрд. 907 млн. грн. Порівняно з 2015 роком надходження зросли на 4,7 млрд. грн. або на 38%. Значну позитивну динаміку 2016 року в порівнянні з 2015-м роком забезпечено з: податку на доходи фізичних осіб – 23% (+ 1,3 млрд. грн.); податоку на прибуток – 10% (+ 66 млн грн.); акцизного податку з реалізації підакцизних товарів – 42% (+ 408 млн. грн); податку на майно – 38% (+ 62 млн. грн..); плати за землю – 74% (+ 1,6 млрд. грн.) та єдиного податку – 62% (+ 1,2 млрд. грн). Найдохіднішими галузями столичної економіки у 2016 році виявились:

  • оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – в 2016 році надійшло (сплачено) 2856 млн. грн. (майже 21% від загальної суми надходжень);
  • операції з нерухомим майном – в 2016 році надійшло (сплачено) 1906 млн. грн. (майже 14%);
  • професійна наукова та технічна діяльність – в 2016 році надійшло (сплачено) 1463 млн. грн. (майже 11%);
  • державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування – в 2016 році надійшло (сплачено) 1372 млн. грн. (майже 10% від загальної суми надходжень).

Найбільші борги накопичили:

  • фінансова та страхова діяльність – в 2016 році надійшло (сплачено) 657 млн. грн. (майже 5% від загальної суми надходжень). Загальна заборгованість по галузі складає 243 млн. грн. (майже 22% від загальної суми заборгованості);
  • будівництво – в 2016 році надійшло (сплачено) 990 млн. грн. (понад 7% від загальної суми надходжень). Загальна заборгованість по галузі складає 225 млн. грн. (майже 20% від загальної суми заборгованості);
  • оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – в 2016 році надійшло (сплачено) 2856 млн. грн., (майже 21% від загальної суми надходжень). Загальна заборгованість по галузі складає 125 млн. грн. (понад 11 % від загальної суми заборгованості);
  • переробна промисловість – в 2016 році надійшло (сплачено) 983 млн. грн. (понад 7% від загальної суми надходжень). Загальна заборгованість по галузі складає 163 млн. грн. (понад 14% від загальної суми заборгованості).

Закон №5130 установлює норми різкого підвищення мінімальної заробітної плати – до 3200 грн. Як це на практиці сприйняв бізнес (великий, середній та малий)?

– Поки ще зарано казати про сприйняття та, особливо, про не сприйняття бізнесом підвищення рівня мінімальної заробітної плати. Підуть перші платежі по ЕСВ до бюджету, порівняємо з попередніми періодами, подивимось… Але, однозначно, це питання випереджає свій час.

Які особливості слід враховувати сезонному підприємництву, щоб не наражатись на штрафні санкції?

– В Києві зовсім обмаль підприємств, які працюють виходячи з сезонності робіт. А якщо мається на увазі періодичність залучення найманих працівників до робочого процесу підприємств, то такі відносини регулюються цивільно-правовими договорами і сторони самі узгоджують всі питання таких відносин. Тому жодних штрафів за це не передбачено.

До речі, подібні застереження є й у редакцій періодичних друкованих видань, які користуються послугами журналістів-фрилансерів для виконання послуг на позаштатних засадах?

– Така ж ситуація і з так званими «фри-лансерами», які офіційно не працевлаштовані на те чи інше підприємство, а періодично отримують оплату своєї праці, виходячи з об’єму виконаних робіт. Такі відносини регулюються все тими ж цивільно-правовими договорами.

Відповідно змінам до ПКУ ДФСУ власне повинна перейти на сервісне обслуговування платників податків, на що особливо розраховує вітчизняний бізнес. Певну частину повноважень Мінфін перебере на себе. Як це відбуватиметься у Києві?

– Дійсно, згідно зі змінами в податковому законодавстві сервісні функції залишаються на районному рівні, тобто в податкових інспекціях, а всі інші функції концентруються на рівні міста чи області. На прикладі впровадження Офісу аудиту ці процеси в нас уже започатковані. Поступово, будемо реорганізовуватись в інших напрямках роботи, посилюючи сервісну складову. Єдине, що нам наразі є очевидним – це не миттєве перевтілення, а кропіткий і нелегкий процес перетворень фіскального відомства.

– Звідси ще одне питання: як Ви ставитесь до мораторію на штрафи? Особливо, якщо виявлено «не системне» порушення і вперше. Можливо запровадити проведення податкового аудиту на прохання платника податку? Вигода і бізнесу, і бюджету?

– Мораторій на штрафи у мене чомусь асоціюється з відтермінуванням або кредитом на розрахунок. Це не є спасінням від порушень законодавства, а лише тимчасове вирішення певних ситуацій. А, що до другої частини запитання, то хочу поінформувати, що наразі кожного з суб’єктів господарювання міста Києва, у тому числі й підприємців, є можливість звернутись до ГУ ДФС у м. Києві з письмовою заявою щодо виявленого бажання або необхідності проведення податкової перевірки. Такі ситуації у нас є. Досить часто буває, що після подібної перевірки у платника податків не знаходять порушень законодавства і такий платник в подальшому не попадає до «поля зору» ДФС.

В країні гостро стоїть питання з зарплатами в «конвертах». Чи будуть ефективні додаткові заходи по легалізації зарплатні за рахунок посилення фінансових санкцій і чи вирішить це взагалі проблему грошових виплат в «конвертах»?

– Зарплати «в конвертах» – це окремий «головний біль» фіскальних органів та й країни загалом. Це той випадок коли, з одного боку підприємці сплачують законодавчий мінімум працівнику й до бюджету потрапляють лише копійки сплачених податків, якщо потрапляють. Натомість, роботодавці пропонують нормальні ринкові суми за оплату праці, але з єдиною вимогою – «у конверті» з позбавленням соціального захисту та гарантій, заганяючи працівника в трудове рабство. На мій погляд – це шлях у бідність. Жодної розвиненої країни ви не знайдете, де укорінилась традиція приховувати від держави належний рівень оплати праці. Тобто, ми, як країна, бідні, тому, що приховуємо доходи та не сплачуючи належні суми податків, розвиваючи тіньовий сектор економіки.

Але звинувачувати лише представників бізнесу ми не можемо. Так вже склалось, що за весь час становлення податкової системи, починаючи з витоків незалежності України, держава так і не спромоглася запропонувати бізнесу певну систему пільг при якій сплачувати «білу» зарплату було б вигідно з точки зору побудови економічної діяльності того чи іншого підприємства. Звісно, підвищенням штрафів цю проблему не вирішити. Потрібно шукати інші шляхи на законодавчому рівні.

Що стосується діяльності ГУ ДФС у м. Києві, то з виплатою «сірих» зарплат ми боремось, як того вимагає Закон. Але, з іншого боку цей, процес нагадує боротьбу Дона Кіхота з вітряними млинами із славнозвісного твору Сервантеса.

В питаннях трудових відносин роботодавця й найманого працівника фіскальна служба контролює саме сплату податків, а тому, не єдина, хто відповідає за цей напрям. Партерами, які допомагають у цих питаннях виступають Територіальна державна інспекція з питань праці у м. Києві та органи Національної поліції. У спільній взаємодії нам вдається залучати неоформлених найманих працівників та штрафувати роботодавців за зарплату «у конвертах». Проте, система санкцій застосовується до бізнесу у виключних випадках. Більшого економічного ефекту ми досягаємо у співбесідах з роботодавцями та роз’яснювальній роботі з суб’єктами господарювання.

Що стосується напряму оподаткування фізичних осіб, то за весь 2016 рік підрозділами ГУ ДФС у м. Києві проведено 149 перевірок, з яких у 131 випадку були виявлені порушення законодавства. Загальна сума нарахованих роботодавцям санкцій склала 28 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та понад 5 млн. грн. єдиного соціального внеску. Загалом, за весь минулий рік було залучено до оподаткування 48,7 тисяч неоформлених найманих осіб, від чого бюджет отримав 19 млн. грн. податку на доходи та 15 млн. грн. – єдиного соцвнеску. Також, ще є фізособи, які займаються підприємницькою діяльністю, проте не реєструються в контролюючих органах та, відповідно, не сплачують податків. Таких впродовж 2016-го ми знайшли та залучили до держреєстрації понад 28 тисяч осіб. Сума сплачених податків фізособами склала 14,4 млн. грн.

Бізнес взагалі не встигає за змінами податкового законодавства. У цьому зв’язку, чи не доцільно налагодити постійне факультативне просвітництво щодо податкових змін, особливо для малого бізнесу з його кадровим та ресурсним дефіцитом, з можливістю отримати конкретну консультацію з того чи іншого питання від фахового податківця. Адже через непоінформованість – багато різнотлумачень і навіть політичної спекуляції на настроях підприємців?

– Перш ніж обговорювати питання доцільності просвітництва тобто підвищення рівня обізнаності в галузі податкового законодавства, хочу підкреслити ваше твердження про кадровий та ресурсний дефіцит малого бізнесу. Розумієте, в цьому питанні ми знаходимось, так би мовити, в одному човні. Фіскальна служба, пройшовши кілька етапів реорганізацій, значно скоротила та оптимізувала кількість кадрового забезпечення. Тому, наразі всі зусилля спрямовані на головну функцію відомства – наповнення бюджету.

Проте, незважаючи на ці обставини, фіскальною службою загалом, і Головним управлінням у Києві зокрема, проводиться ціла низка роз’яснювальних (просвітницьких) заходів. Ми підтримуємо в актуальному стані та поширюємо всю необхідну роз’яснювальну інформацію через власний субсайт на порталі ДФС, публікуємо інформаційні повідомлення в ЗМІ, вже понад рік використовуємо соціальні мережі, зокрема фейсбук. Практикуємо спілкування з керівництвом через «Skype-годину». Більше того, ми продовжуємо успішну практику проведення безкоштовних семінарів для підприємців та всіх охочих, залучаючи до проведення найбільш фахових працівників ДФС, експертів з бізнесу та представників громадськості. На таких семінарах кожен може поспілкуватись й додатково отримати всю важливу для нього інформацію.

Наразі, спілкування платників з фіскальною службою переходить в цифрову площину завдяки запровадженню та становленню «Електронного кабінету платника». Сподіваємось на його подальший розвиток адже ми – фіскальна служба, зацікавлені в першу чергу у якісному сервісному обслуговуванні платників та зростанні рівня податкової культури.

logo_sfs_og.jpg

 

Коментарі
kazmetal l.com