Податок на прибуток-2017: докладно про основні зміни від ДФСУ

13 Лютого, 201713 Лютого, 2017 Віктор

Податківці у новому листі розповіли про 17 важливих змін в оподаткуванні податком на прибуток, які набрали чинності з 1 січня 2017 року

ДФСУ у листі від 08.02.2017 р. №2991/7/99-99-15-02-01-17 нагадала про основні зміни щодо податку на прибуток, внесені з 01.01.2017 р. Законами №1797-VIII, №1791-VIII та №1795-VIII. Загалом таких змін податківці нарахували аж 17-ть.

1) Уточнено та доповнено поняття, визначені ст. 14 ПКУ

До пп. 14.1.11 ПКУ внесено зміни щодо уточнення ознак безнадійної заборгованості та викладено у новій редакції визначення заборгованості фізосіб, які відповідають ознакам безнадійної заборгованості, зокрема:

конкретизовано, що не є безнадійною заборгованістю прощена кредитором заборгованість фізосіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і якщо період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки;
зменшено з 50% до 25% встановленої на 1 січня звітного податкового року мінімальної заробітної плати (тобто 3200 грн- ред., у розрахунку на рік) розмір заборгованості фізосіб, у межах якого заборгованість визнається безнадійною (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб).

Крім того, додано визначення безнадійної заборгованості банків, до якої може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за якими прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:

пов’язаних з таким кредитором;
які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах;
які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.

Окрім того, до п. 14.1 ПКУ внесено зміни, якими уточнено:

поняття деривативів та визначено, що стандартна (типова) форма деривативів затверджується КМУ;
що особами, які здійснюють виплату дивідендів, є не лише емітенти корпоративних прав, а й інші юридичні особи. Також розширено поняття платежів, прирівняних до дивідендів, та визначено, що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Пункт 14.1 ПКУ доповнено новими поняттям “державні цінні папери”, “нерезиденти, що мають офшорний статус” (цей термін з 01.01.2017 р. використовується для цілей ПКУ, а не тільки для цілей розділу ІІІ), “дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей”.

Натомість з цього пункту виключено поняття “нематеріальні активи”, яке у редакції ПКУ до 01.01.2017 р. визначалось у пп. 14.1.120.

2) Посилено вимоги до податкової звітності та обов’язку подання фінансової звітності платниками податку на прибуток і неприбутковими організаціями

Поняття податкової декларації (розрахунку) поширено також на звіти, в яких відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору.

Окрім того, фінансова звітність тепер є додатком до декларації та її невід’ємною частиною. Подається як платниками податку на прибуток (разом з декларацією з податку на прибуток), так і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями (разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації).

Таким чином, неприбуткові підприємства, установи та організації разом зі звітом за 2016 рік подають річну фінансову звітність.

Крім того, уточнено перелік обов’язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація.

3) Конкретизовано порядок зарахування сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів

Авансові внески, сплачені при виплаті дивідендів протягом звітного періоду, зараховуються у зменшення нарахованого ПЗ з податку на прибуток, задекларованого у декларації за такий податковий (звітний) період. У разі їх перевищення над сумою податку – переносяться у зменшення ПЗ наступних податкових (звітних) періодів до повного їх погашення. У разі отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного їх погашення.

4) Уточнено вимоги до неприбуткових організацій

Конкретизовано вимоги до установчих документів неприбуткових організацій, які діють на підставі установчих документів організації вищого рівня. Так, вимоги щодо наявності установчих документів тепер не поширюються на бюджетні установи.

Новостворені неприбуткові організації мають можливість отримати статус неприбуткових організацій для цілей оподаткування з дня їх державної реєстрації – у разі подання в установленому порядку документів для внесення до Реєстру “неприбутківців” під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та дотримання вимог до установчих документів.

Також конкретизовано порядок подання податкової звітності та набуття статусу платника податку на прибуток у разі недотримання неприбутковою організацією вимог п. 133.4 ПКУ.

Окрім того, встановлено річний звітний період для подання звіту для неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ.

Для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено подання звіту лише у разі порушень вимог п. 133.4 ПКУ. Зверніть увагу! Ця вимога вперше застосовуватиметься за результатами звітування за 2016 рік.

Крім того, до 1 липня 2017 року подовжено термін, передбачений для приведення у відповідність до вимог ПКУ установчих документів неприбутковими організаціями з метою включення до нового Реєстру. Відповідно, неприбуткові організації, які перебували у Реєстрі на день набрання чинності Законом №652-VIII, не підлягають виключенню з цього Реєстру до 1 липня 2017 року.

5) Уточнено особливості декларування податку на прибуток виробниками с/г продукції

Річний податковий період для виробників сільськогосподарської продукції починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (замість періоду з 1 липня поточного звітного року по 30 червня наступного звітного року, який був визначений у редакції до 01.01.2017 р.).

Крім того, для платників – сільгоспвиробників, які обрали “особливий” річний податковий (звітний) період, конкретизовано порядок обчислення фінансового результату до оподаткування та особливості подання з декларацією фінансової звітності, а саме:

фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюється шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року;
фінзвітність складається за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року та подається з відповідною річною податковою декларацією.

6) Податок на нерухоме майно не зменшуватиме податок на прибуток

З 01.01.2017 р. виключено норму, яка передбачала зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму нарахованого за звітний період податку на нерухомість щодо об’єктів нежитлової нерухомості. Водночас визначено, що востаннє ця норма застосовується для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками 2016 року.

7) Передбачено нові різниці при нарахуванні амортизації необоротних активів

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації, доповнено різницями:

що збільшують фінрезультат до оподаткування – за операціями з об’єктами невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, у разі ліквідації або продажу таких об’єктів, а також при проведенні їх ремонту, реконструкції, модернізації або інших поліпшень;
що зменшують фінансовий результат до оподаткування, – у разі продажу об’єктів невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів.

8) Конкретизовано порядок розрахунку податкової амортизації

Для розрахунку податкової амортизації вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

9) Запроваджено прискорену амортизацію

Платникам податку надано право застосування з 1 січня 2017 року мінімально допустимого строку амортизації (два роки) основних засобів четвертої групи (машини та обладнання) для розрахунку амортизації за прямолінійним методом – щодо нових основних засобів, якщо витрати на їх придбання понесені (нараховані) платником податків після 1 січня 2017 року та для таких основних засобів забезпечується одночасне виконання встановлених ПКУ вимог:

не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року;
використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Водночас у разі недотримання цих вимог, починаючи з дати введення таких основних засобів в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний відкоригувати фінансовий результат до оподаткування на такі різниці:

– збільшити фінрезультат до оподаткування – на суму нарахованої амортизації основних засобів протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів,

– зменшити фінрезультат до оподаткування – на суму розрахованої амортизації таких основних засобів за відповідні податкові (звітні) періоди.

10) Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень)

Підпункт 139.2.2 ПКУ доповнено новою різницею, що зменшує фінансовий результат до оподаткування, – на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам безнадійної заборгованості.

Крім того, у новій редакції викладено підпункт 1 пп. 139.3.3 ПКУ щодо розрахунку перевищення розміру резерву банків та небанківських фінансових установ, який обраховується для визначення різниці, що збільшує фінансовий результат до оподаткування.

Так, розмір перевищення резерву над лімітом визначається лише за оцінкою однієї величини та не потребується, як було передбачено раніше, порівняння резерву з величиною кредитного ризику за активами, визначеними на кінець звітного періоду відповідно до вимог органу, що регулює діяльність банків, або органу, що регулює діяльність небанківських фінансових установ.

Крім того, 25-відсотковий розмір ліміту продовжено ще на 2017 – 2018 роки.

11) Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій

Конкретизовано показники для розрахунку різниць, які збільшують (зменшують) фінансовий результат до оподаткування, при нарахуванні процентів за борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами.

Уточнено, що фінрезультат до оподаткування зменшується на суму дивідендів, отриманих від інших платників цього податку (крім ІСІ та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) та платників єдиного податку.

Також уточнено термінологію умов, за яких відбувається збільшення фінрезультату до оподаткування при здійсненні контрольованих операцій, а саме слова “звичайних цін” замінено словами “ціни, визначені за принципом “витягнутої руки”, та встановлено, що такі норми застосовуються за результатами податкового .

Конкретизовано умови та показники для розрахунку різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування, щодо вартості товарів, робіт та послуг, придбаних у:

неприбуткових організацій – зменшено обмеження щодо загального обсягу такого придбання з 50 до 25 розмірів мінімальної зарплати, а також уточнено, щодо яких неприбуткових організацій застосовуються коригування (внесених до Реєстру на дату такого придбання), а щодо яких є винятки (крім бюджетних установ і неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика),
нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), зазначених у пп. 39.2.1.2 ПКУ. При цьому визначено порядок розрахунку коригування у разі перевищення цін придбання над ціною, визначеною за принципом “витягнутої руки” .

Виключено дублюючі норми пп. 140.5.5 ПКУ та конкретизовано умови застосування різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування, щодо витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидентів.

Уточнено редакцію різниці, передбаченої для збільшення фінансового результату до оподаткування, щодо безоплатно перерахованих неприбутковим організаціям сум коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, зокрема уточнено щодо яких неприбуткових організацій застосовуються коригування (внесених до Реєстру неприбуткових на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг), а щодо яких є винятки (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону).

Пункт 140.5 ПКУ доповнено новими різницями, що збільшують фінансовий результат до оподаткування, а саме:

щодо сум перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0% ;
щодо сум витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно – правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0%;
щодо сум доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

З п. 141.2 ПКУ виключено різниці за операціями з переоцінки інвестиційної нерухомості і біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю, а також уточнено порядок розрахунку різниць стосовно врахування сум від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів.

12) Запроваджені нові різниці з метою виключення подвійного формування доходів та витрат

Запроваджено нові різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування та виключають подвійне формування доходів або витрат – щодо сум доходів або витрат, врахованих для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року, які за правилами бухгалтерського обліку враховуються у складі доходів або витрат для визначення фінансового результату до оподаткування після 1 січня 2015 року.

13) Встановлено нові правила оподаткування суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей

Змінено порядок розрахунку об’єктів оподаткування та суми податку на дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, зокрема:

– дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, від операцій з випуску та проведення лотерей складається з доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду, та суми залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

– дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, від операцій з випуску та проведення лотерей підлягає оподаткуванню за новою ставкою, визначеною у п. 136.6 ПКУ;

– ставка податку на дохід від суми доходів визначена у розмірі 30% та її розмір застосовується з урахуванням:

з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року включно – 18%
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року включно – 24%;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно – 26%;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року включно – 28%;
з 1 січня 2021 року – 30%;

– прибуток суб’єктів, що здійснюють випуск та проведення лотерей, від здійснення іншої діяльності, яка не пов’язана із випуском та проведенням лотерей, нараховується та сплачується за базовою (основною) ставкою податку.

Суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням декларації з податку на прибуток.

Нарахований суб’єктами, що здійснюють випуск та проведення лотерей, податок на дохід не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта.

14) Особливості оподаткування страховика

Конкретизовано порядок визначення об’єкта оподаткування страховика та передбачено, що страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до пп. 136.2.1 і 136.2.2 ПКУ, не включаються.

Різниці, які передбачені для коригування фінансового результату до оподаткування страховика, визначені пп. 141.1.3 та 141.1.4 ПКУ, викладено у новій редакції.

Фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:

на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах)

Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:

на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, які не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика у страхових резервах).

За ставкою 0% також оподатковуються суми, що перераховуються нерезидентам під час укладання договорів перестрахування з обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту.

15) Оподаткування нерезидентів

Для нерезидентів передбачено можливість щороку отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку.

Також внесено зміни щодо особливостей оподаткування нерезидентів. Зокрема, новим пп. 141.4.11 ПКУ визначено правила оподаткування доходів нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, – у разі виконання вимог щодо одночасного дотримання відповідних умов щодо таких коштів та нерезидентів.

Доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою 5% у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів з одночасним дотриманням таких умов:

кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого КМУ;
кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;
нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ.

Водночас передбачено звільнення від оподаткування доходів нерезидента у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам (за умови їх відповідності вимогам пп. 141.4.11 ПКУ), які сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи:

до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам підпунктів “б” і “в” пп. 141.4.11 ПКУ;
у період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, якщо такі доходи відповідають умовам пп. 141.4.11 ПКУ.

16) Податкові канікули для окремих категорій платників

До 31 грудня 2021 року запроваджено нові податкові канікули зі ставкою податку 0% для платників податку на прибуток, у яких річний дохід за останній річний звітний період, не перевищує 3 млн грн та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду зарплати (доходу) кожному з працівників, які перебувають у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, та які відповідають одному із визначених критеріїв:

утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;
які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

При цьому платники податку цієї категорії у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає визначеним критеріям, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ПКУ.

Дія п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУЦ не поширюється на суб’єктів господарювання, які здійснюють види діяльності, визначені у підпунктах 2.1 – 2.18 цього пункту.

17) Запроваджено звільнення від оподаткування прибутку підприємств – суб’єктів літакобудування

Передбачено тимчасове, до 1 січня 2025 року, звільнення від оподаткування прибутку підприємств – суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію норм ст. 2 Закону№2660-III і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.

Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов’язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування. Також передбачено, що порядок контролю за використанням вивільнених коштів встановлюється КМУ.

Джерело: https://news.dtkt.ua/

Коментарі