«Купуй українське, плати українцям!»: що означає для України ухвалення законопроекту?
Механізми реалізації, відповідність міжнародним зобов’язанням України та економічні ефекти законопроекту №7206 «Купуй українське, плати українцям!» обговорили парламентарії, виробники, підприємці, керівництва галузевих асоціацій та експерти під час круглого столу, організованого під егідою Комітету з питань промислової політики та підприємництва.
Очікується, що ухвалення законопроекту №7206 додасть близько 1,1 відсоткового пункту до зростання ВВП, скоротить безробіття на 0,4 в.п. та імпорт на 4,4 в.п., що позитивно відобразиться на торговельному балансі, промисловому виробництві та доходах українців.
Про це йдеться у повідомленні прес-служби Верховної Ради України.
Наразі річний обсяг публічних закупівель сягає 275 млрд грн, що становить майже 12% ВВП Україні. І хоча понад 99% учасників тендерів – українські компанії, частка імпортної складової при держзакупівлях оцінюється експертами у 38% (понад 100 млрд грн на рік).
Автори законопроекту наголошують, що, купуючи за кордоном товари, які Україна виробляє або здатна виробляти сама, ми “даруємо” іншим країнам робочі місця. Та ще й експортну виручку, інвестиції, податки та добробут. У результаті залишаємо собі чергові іноземні борги та зобов’язання, масову бідність населення та статус експортера сировини, робочих рук і талантів.
Для покращення ситуації законопроектом №7206 «Купуй українське, плати українцям!» пропонується запровадити обов’язкове врахування критерію місцевої складової з вагою не менше 20% в структурі приведеної ціни для спеціалізованих предметів закупівель, що визначаються Кабміном. Місцева складова обраховується через рівень ресурсної локалізації виробництва предмету закупівлі за прозорою формулою, встановленою законом, згідно методики, яка згодом буде затверджена урядом.
На практиці це означатиме, що на 100% український товар матиме 25% цінову перевагу перед 100% імпортним товаром, який не містить жодної української складової. На цьому наголосив голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк.
За його словами, практика, коли тендери проводяться виключно за ціновим критерієм у Європі майже відсутня. Наприклад, у Франції, Великій Британії та Голандії – це менше, ніж 10% публічних закупівель, у Німеччині та Австрії – лише кожна друга закупівля, адже там діє багатофакторна модель.
Віктор Галасюк підкреслив, що запропонована модель оцінки тендерних пропозицій відповідає міжнародним зобов’язанням України в рамках СОТ та Угоди про зону вільної торгівлі України з ЄС (DCFTA). Вона підпадає під виключення з загальних правил, зокрема, як захід макрофінансової та макроекономічної стабілізації, який приймається країною в умовах зовнішньополітичної та військової агресії, критичного дефіциту платіжного балансу та загроз економічній безпеці.
«Купуй українське, плати українцям!» також враховує кращий світовий досвід. Наприклад в США, згідно федерального законодавства, держустанови повинні надавати перевагу продукції, що містить не менше 50% місцевої складової, а також надавати 6% цінову перевагу і ще більше – 12% для МСП національним виробникам при виборі між ними та іноземним учасниками тендеру.
В свою чергу, Лідер Радикальної партії Олег Ляшко назвав законопроект реактивним двигуном для економіки. Він вважає, якщо ми не купуватимемо українське і не платитимемо українцям – приречені на бідність та енергозалежність:
«Хрестоматійний приклад по Києву. Майже 2 млрд грн на придбання трамваїв виграла польська фірма. Українська фірма зі Львова програла в тендері з різницею у 1 000 грн. Ці кошти пішли польським виробникам, а ми сидимо і чекаємо міжнародних кредитів. Якщо ми так наліво-направо роздаватимемо замовлення – ми ніколи не будемо багатими. Українські гроші платників податків повинні працювати на українців».
За словами лідера РПЛ, проти закону виступають ті, хто звик торгувати національними інтересами та Україною. А ми хочемо, щоб наш національний виробник заробляв гроші, платив зарплату українцям і створював робочі місця.
Існуюючий формат міжнародних закупівель розкритикував Президент компанії “Біофарма” Костянтин Єфименко:
«Ми як центрально-європейська країна, напевно від дуже великого розуму, віддали ПРООН організовувати всі тендера. Ми брали участь у такому тендері на $4,5 млн – виграла його американська компанія. В той час, як ми пропонували ціну у $2,2 млн (економію у $2,3 млн). Ми програли, бо було прийнято дозування 1 000 міжнародних одиниць, а у нас було 500. Тепер ми вийшли з положення – зареєстрували свій препарат в Індії і відправляємо його туди на експорт. Але в якій країні це взагалі теоретично можливо?».
Крім того, підприємець наголосив на важливості для бізнесу доступу до довгих і дешевих кредитів:
«Ми будуємо за свої кошти і залучаємо європейські кошти, тому що кредити під 18% жодний бізнес не витримає».
Голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник запропонував посилити деякі позиції законопроекту:
«Якщо іноземні партнери хочуть брати участь в українських тендерах – нехай інвестують, створюють робочі місця, купують українську сировину, користуються логістикою, компонентами –доводять, що вони українські виробники не за національністю, а за форматом закону і ми будемо вітати таких інвесторів».
Президент Української асоціації промисловців та підприємців Анатолій Кінах нагадав, що сьогодні мінімум 65-70% основних фондів держави морально і фізично зношені, починаючи з рухомого складу залізниці і закінчуючи ЖКГ.
«Якщо не будемо шукати гідне місце у цих завданнях національній промисловості, всього того науково-технічного потенціалу, який є в Україні, перетворимся з суб’єкту міжнародних відносин на об’єкт, який залежить за всіма напрямками своєї діяльності по зовнішнім чинникам, що є неприпустими включаючи контекст національної безпеки», – зазначив Анатолій Кінах.
Про реальний досвід участі у міжнародних тендерах розповіла заступник генерального директора компанії «Татра-Юг» Інесса Кердівара. Доповідачка продемонструвала скан офіційного листа-запрошення до участі у тендері з Канади, де зазначається, що усі учасники мають в обов’язковому порядку досягти 25% локалізації. У США локалізація має бути 60%. ЄС, в тому числі, включає вимоги по 50% локалізації – це вказано в одній з директив. В Австралії цей показник 40% для виробників трамвайних вагонів, у Квебеку – 60%.
«Це ті реалії, з якими ми стикаємося щоденно, і не маємо можливості з ними боротися, оскільки ці вимоги затверджені законом. Нещодавно ми виграли тендер у Єгипті, де цей показник 15-20%», – прокоментувала І.Кердівара.
Заступник виконавчого директора АМУ Олександр Слобожан запевнив, що застосування закону «Купуй українське, плати українцям!» на практиці дасть можливість розвитку місцевих економік і збільшенню податкових доходів від фізичних осіб.