Що призводить до нереєстрації РК на повернення авансу чи товару

Слід зауважити, що в такому порядку здійснюється заповнення розрахунку коригування виключно у тих випадках, коли товар або кошти (залишок товару або коштів) повертаються у повному обсязі, зазначеному у відповідних рядках податкової накладної (з урахуванням наявності фактів коригування, які мали місце раніше), тобто коли в результаті проведення такого коригування підсумкові показники податкової накладної дорівнюватимуть нулю.

У табличній частині такого розрахунку коригування (розділ Б) зазначаються:

• у графі 1 — номер рядка податкової накладної, що коригується;
• у графі 2 — причина коригування «Повернення товару або авансових платежів». Причина коригування зазначається у графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків;
• у графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)»  зі знаком «–» зазначається кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, зазначена у графі 6 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);
• у графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» вказується ціна, зазначена у графі 7 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);
• графи 9 «Коригування вартості; зміна ціни (–)(+)» та 10 «Коригування вартості; кількість постачання товарів/послуг» залишаються незаповненими;
• у графах 3, 4.1 — 4.3, 5, 6, 11 та 12 залишаються незмінними показники відповідних граф рядка податкової накладної, що коригується;
• у графі 13 зі знаком «–» вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ), зазначений у графі 10 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше).

Залежно від того, за якою ставкою ПДВ оподатковувалась операція, що коригується (за основною ставкою, ставками 7, 0 % чи звільнялася від оподаткування ПДВ), запов­нюється відповідна графа розділу А розрахунку коригування.

Як уже зазначалося, вимоги до складання розрахунків коригування аналогічні тим, що встановлені для податкових накладних. Водночас платники досить часто допускають помилки, по’вязані саме з порушенням встановлених Порядком № 1307 правил складання податкових накладних/розрахунків коригування, внаслідок чого отримують відмову у їх реєстрації в ЄРПН.

Наведемо приклад однієї з таких помилок.

Порядком №1307 установлено, що у клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

У наведеній в прикладі ситуації платник податку — постачальник у зв’язку з тим, що покупець втратив потребу в отриманні послуг, за які раніше було виплачено аванс, здійснює повернення передоплати такому покупцю в повному обсязі та складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої передоплати (табл.).

У реєстрації такого розрахунку коригування буде відмовлено через те, що в електрон­ній формі розрахунку коригування у графах 9 та 10 проставлено нулі.

А у разі складання розрахунку коригування у зв’язку з поверненням товару або авансових платежів графи 9 «Коригування вартості; зміна ціни (–)(+)» та 10 «Коригування вартості; кількість постачання товарів/послуг» мають залишатися незаповненими.

Довідково: Порядком №1307 установлено, що у клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

За матеріалами Вісника. Офіційно про податки