Держбюджет-2019. Що ухвалила Верховна Рада?

Держбюджет на 2019 рік ухвалили зранку 23 листопада. До цього парламентарі чекали рішення профільного комітету щодо змін до Податкового кодексу та приблизно три години дискутували щодо нього. Цього разу парламент був близький до зриву бюджетного процесу. Депутати, які виступали «проти», заявляли про те, що цей бюджет «обслуговує» МВФ, а не українців.

Верховна Рада була близькою до зриву бюджетного процесу. На цьому кілька разів під час засідання наголошував спікер парламенту Андрій Парубій.

Депутати до другої ночі чекали рішення профільного профільного комітету щодо змін до Податкового кодексу. Майже три години вони їх розглядали і не могли дійти згоди.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман просив депутатів «поставити інтереси держави вище, аніж будь-які правки».

Зрештою, о 5-й ранку парламентарі перейшли до розгляду бюджету 2019.

Цей документ був вкрай складним, оскільки, за словами народного депутата від БПП Ірини Луценко, наступного року Україна повинна повертати кошти по кредитах, які брала 10 років тому. Вона також додала, що після ухвалення бюджету країна отримає транш від МВФ.

Попри це, вже о 6:01 депутати проголосували. «За» – 240 депутатів. Не підтримали документ «Батьківщина», «Опозиційний блок», «Самопоміч», група «Відродження» та Радикальна партія.

 

В Міністерстві фінансів бюджет назвали збалансованим, реалістичним та фіскально відповідальним.

Серед пріоритетів – оборона та безпека, освіта та охорона здоров’я.

Основні показники

Після доопрацювання видатки зросли на 17,7 мільярда гривень – до 1112,1 мільярда гривень.

Доходи прописали на 18 мільярдів гривень більші – на рівні 1026,1 мільярда гривень.

Уряд прогнозує, що ВВП наступного року буде на рівні 3%. Минулого року закладали в бюджет такий самий показник.

Дефіцит бюджету – 2,3% ВВП, що становить 89,99 мільярда, державний борг – 2060,1 мільярда гривень.

На сплату відсотків та погашення боргу передбачено 417 мільярдів гривень.

Прогноз інфляції покращився з 9% цього року до 7,4%.

Зарплата і прожитковий мінімум

Прожитковий мінімум українців із 1 січня 2019 року буде 1853 гривні. Уже з 1 липня – 1936 гривень, із 1 грудня – 2027 гривень.

А мінімальна зарплата з 1 січня – 4173 гривні. Мінімальна пенсія з липня 2019-го буде 1564 гривні, а з грудня – 1638 гривень.

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко заявив, що закладені зарплати та пенсії мізерні, а уряд думає перш за все про МВФ, а не про українців.

«Підвищення пенсій за весь 2019 рік – на 60 гривень. Інфляція, галопуюче зростання цін з’їсть ці копійчані підвищення за один тиждень… Краще б нічого не давали, ніж так принижувати людей… Бюджет має ухвалюватися не для кредитів Міжнародного валютного фонду…», – заявив Ляшко.

Оборона та безпека

На обороноздатність та безпеку як ключовий пріоритет уряд заклав 211,9 мільярда гривень. Минулого року цей показник був 165 мільярдів гривень. Це зростання пов’язане зі збільшення зарплати для військовослужбовців. Приміром, військові отримуватимуть на рівні 10 тисяч гривень, а рятувальники та правоохоронці – від 9 тисяч гривень.

На розвиток озброєння піде 30,2 мільярда гривень, на житло для військовослужбовців – 1,8 мільярда гривень.

Близько 1 мільярда піде на забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів.

Міністерство внутрішніх справ отримає на чверть більше коштів, ніж минулого року, – 82,3 мільярда гривень. Зросте також і фінансування Служби безпеки до 9,4 мільярда гривень.

Незадоволена таким розподілом коштів народний депутат «Самопомочі» Тетяна Острікова. Вона зазначила, що закладені видатки на правоохоронців завеликі і вважає, що вони не гідні отримувати таке фінансування.

«Коли ми просимо ліки для медичної допомоги – 270 мільйонів гривень – їх немає, а на фінансування раптово вночі, в бюджетну ніч, після перерозподілу податків знаходиться додаткових 100 мільйонів», – заявила Острікова.

Інфраструктура

На дороги передбачено 55 мільярдів гривень, це на 12 мільярдів більше, ніж цього року. Зокрема, з них на будівництво доріг направлять 17,7 мільярда гривень, ще 2,5 мільярди гривень – на безпеку руху.

В бюджеті закладено 200 мільйонів на побудову аеропорту в Дніпрі. На цьому наполягав президент.

Енергоефективність

На енергоефективність в бюджеті закладено 2 мільярди гривень. Фонд енергоефективності отримає 1,6 мільярда гривень. Завдяки цим коштам українці зможуть отримати допомогу на енергомодернізацію власних осель.

Програма «Теплі кредити» отримає 400 мільйонів гривень.

Освіта та медицина

На освіту виділили 127 мільярдів гривень. Із них 1,3 мільярда – на «Нову українську школу».

Національна академія наук отримає 4,6 мільярда гривень.

Тут також передбачено 1 мільярд гривень для Фонду президента України з підтримки освітніх та наукових програм для молоді. На ці гроші планують підключити інтернет в сільських школах, придбати шкільні автобуси та побудувати басейни, йдеться в порівняльній таблиці до закону.

Медицині виділили 95,7 мільярда гривень. Зокрема, з них на програму «Доступні ліки» направлять 1 мільярд гривень, на діагностику за направленням сімейного лікаря – 2 мільярди гривень, на пілотний проект реформування системи екстреної допомоги – 1 мільярд гривень. На «первинку» піде 15,3 мільярда гривень.

Соціальний захист

Фінансування Пенсійного фонду складе 167,5 мільярдів гривень. На потреби фонду також підуть гроші, отримані від митного оформлення «євроблях». За прогнозами Кабміну, це буде додатковий мільярд гривень.

Субсидії скоротили на 15,9 мільярда – до 55 мільярдів гривень. На монетизацію субсидій, яка в повному обсязі стартує з січня наступного року, передбачено 20 мільярдів гривень.

Передбачили в бюджеті кошти для «Укрпошти». На доставку пенсій в селах виділять 500 мільйонів гривень. Хоча директор підприємства казав, що їм потрібно на це трохи більше ніж 1 мільярд гривень.

Виділили кошти і на створення Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі у розмірі 29,3 мільйона гривень.

Культура

На розвиток культури в бюджеті заклали 5,4 мільярда гривень, що на 9% більше, ніж минулого року. Із них 1 мільярд піде на розвиток кінематографу, півмільярда – на збереження культурної спадщини.

На Український інститут, який представляє українську культуру за кордоном та формує імідж країни, виділили 90 мільйонів гривень.

Влада

В кошторисі наступного року закладене менше фінансування для влади, ніж цього року.

Кошти для Адміністрації президента передбачені в розмірі 944 мільйони гривень, що на 11% менше, ніж було закладено на 2018 рік.

Парламент отримає 1,97 мільярда гривень.

Секретаріат Кабінету міністрів – 1,83 мільярда гривень.

На організацію майбутніх президентських і парламентських виборів бюджет передбачає 4,3 мільярда гривень.

За матеріалами Радіо Свобода

Коментарі

kazmetal l.com