Правомірність зупинення реєстрації податкових накладних: розслідування

Органами ДФСУ зупиняється реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування на підставах, які не визначено нормативно – правовим актом. Зазначене призводить до протиправного порушення прав платників ПДВ, невиправданих майнових витрат суб’єктів господарювання та органів влади під час судового оскарження неправомірності дій ДФСУ.

Зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), як новий механізм боротьби із зловживанням в сфері обігу ПДВ започатковано у 2017 році.

У зв’язку з масою скарг платників податків щодо зловживань зі сторони органів ДФС та визнання дій протиправними у судовому порядку у грудні 2017 році діючий механізм було скасовано законом № 2245-VIII від 07.12.2017 та визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Прийнятим законом Кабінету Міністрів України було доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації ПН/РК, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

На засіданні Уряду 21 лютого 2018 р. було прийнято постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» яку зареєстровано за № 117 (постанова 117).

На думку експертів Олександра Нечитайло (експерт адвокатського об’єднання «ЛНМ»), Антона Поляничко (голова наукової ради Асоціації податкових радників) державою фактично запроваджено попередній аудит господарських операцій, тобто контроль за правильністю визначення об’єкта оподаткування ПДВ ще до формування даних податкового обліку, який не може бути ефективний. Застереження щодо протиправності постанови КМУ № 117 у зв’язку з відсутністю нормативно визначених підстав зупинення ПН/РК викладено в аналітичній статті «Блокування податкових накладних: видання друге, доповнене. Та чи поліпшене?». (Джерело: Юрліга. Ліга:Закон)

За висновками профільних спеціалістів Єдиної служби правової допомоги (далі Служба) визначення підстав зупинення податкової накладної іншими органами державної влади, ніж Кабінетом Міністрів, як було визначено Податковим кодексом, створює правові ризики безпідставного зупинення реєстрації ПН/РК, що спричинить порушення прав платників податку та відповідне визнання дій ДФС неправомірними у судовому порядку. Про зазначені ризики Cлужбою повідомлено профільний комітет Верховної Ради України, Кабінет Міністрів України, Мінфін, ДФС. (Джерело 3222.ua “Прийнято порядки зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, але не визначено підстави такого зупинення”).

21 березня 2018 року Державною фіскальною службою України, за погодженням з Міністерством фінансів України від 22.03.2018 року, визначено: критерії ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій; перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків (Критерії). При цьому листом № 26010-06-10/7849 від 22.03.2018 року Мінфін повідомив ДФС, що погоджує Критерії за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

За висновками профільних спеціалістів Служби документ ДФС, яким визначено Критерії, не є нормативно-правовим актом, не затверджено наказом, окрім того не має визначення виду документу, призначеного для документування управлінської інформації ДФС відповідно до Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України. (Джерело 3222.UA “Проблемні питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування).

Міністерство фінансів України листом від 16.04.2018 року № 26010-06-10/10502 повідомило Службу, що «наразі завершується підготовка нормативно-правового акта, яким буде належним чином затверджено критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків» (лист Міністерства фінансів України за посиланням, джерело 3222.UA).

Окрім того, за зверненням Служби, Державною регуляторною службою України наголошено Міністерству фінансів України та Державній фіскальній службі України на необхідність приведення регуляторної діяльності у відповідність до вимог Закону.

Зокрема в своєму листі ДРС наголошує, що листи міністерств, інших ЦОВВ не є нормативно-правовими актами, вони мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм, а тому постає питання про правову обґрунтованість та об’єктивність застосування механізму державного регулювання в частині визначених ДФС Критеріїв, які було затверджено лише листами ДФС. (лист Державної регуляторної служби за посиланням, джерело 3222.UA).

Службою направлено лист до Державної фіскальної служби України з пропозиціями вжити термінові заходи реагування та призначити та провести службове розслідування  щодо правомірності затвердження Критеріїв (“За даними Мінфіну Критерії для зупинення ПН/РК ще не затверджено”, джерело 3222.UA).

Міністерство фінансів України листом від 24.05.2018 року № 26010-06-10/14202 (лист за посиланням, джерело 3222.UA) повідомило Службу, про що Державній фіскальній службі було доручено розробити проект наказу про затвердження критеріїв ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій, показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків, для його подальшої державної реєстрації в Мінюсті, проте на сьогодні зазначений проект наказу не надано.

У зв’язку з чим, Службою 29.05.2018 року інформовано регіональні ДФС (лист за посиланням, джерело 3222.UA) щодо можливих правових ризиків  відповідальності, в тому числі кримінальної, у разі спричинення матеріальних збитків платникам ПДВ неправомірними діями та запропоновано звернутись до ДФС України щодо термінового правового врегулювання зазначеного питання.

За результатами отриманих відповідей встановлено, що деякими регіональними ДФС доведено інформацію до центрального апарату ДФС України. Зазначене свідчить про обізнаність органів ДФС о наявності правових ризиків. (“Інформування про результати розгляду повідомлення щодо правових ризиків в діяльності органів ДФС”, джерело 3222.UA)

Можливі матеріальні збитки для платників ПДВ та їх контрагентів:

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 908/76/18 дійшов висновку, що неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту, а також, відповідно, зменшення податкового зобов’язання на зазначену суму, фактично є збитками цієї особи. (Джерело: Протокол. Юридичний інтернет-ресурс)

Судова практика:

Правова позиція Першого апеляційного адміністративного суду у справі №805/3956/18-а а позовом ТОВ «Лаймстоун мост трейд»

«Суд вважає, що погодження Міністерства фінансів України Критеріїв з умовою їх перегляду протягом місяця, свідчить про те, що вказані Критерії містили недоліки, які мали би бути у встановлений Міністерством фінансів України строк усунуті і повторно погоджені у встановленому порядку. Таке умовне погодження Критерії свідчить, що вони не могли бути застосовані до платників податків до їх повторного погодження і оприлюднення у встановленому порядку».

Аналогічна правова позиція висловлена Київським окружним адміністративним судом у справі 810/2575/18 за позовом ТОВ «Беверідж трейдинг компані». Слід зауважити, що права даного платника податків під час зупинення податкових накладних при відсутності правових підстав порушуються неодноразово (справа № 810/4123/18).

В правовій позиції Дніпропетровського окружного адміністративного суду (справа № 160/7455/18) зазначено, що на день розгляду адміністративної справи Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 «Критерії ризиковості платника податків», не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані в Міністерстві фінансів України. Державна регуляторна служба у листі від 19.04.2018 р. № 3890/0/20-18 зазначила, що проекти таких документів обов’язково необхідно погоджувати, а листи мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм. ДРС наголосила на необхідності проведення регуляторних процедур. У листі вказано, ДФС листами від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18 та N 960/99-99-07-18 затверджено без дотримання регуляторних процедур критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій та перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку відповідно. Таким чином, листи міністерств, не є нормативно-правовими актами та мають суто інформаційний характер.

У всіх випадках оскарження рішень першої та апеляційної інстанції органами Державної фіскальної служби сплачується судовий збір з майнового спору, що є значними грошовими витратами для органу державної влади, який утримується за бюджетні кошти.

Окрім того в Окружному адміністративному суді м. Києва розглядається справа 826/12108/18 про визнання протиправними окремих положень вищевказаної постанови КМУ від 21 лютого 2018 р., що стосуються делегування права визначати підстави для зупинення податкових накладних Державній фіскальній службі 117).

ВИСНОВКИ РОЗСЛІДУВАННЯ

  • Міністерством фінансів України при розробці проекту нормативно-правового акту не виконано вимоги Податкового кодексу щодо нормативного визначення підстав зупинення реєстрації податкових накладних, чим було порушено вимоги ч. 2 статті 19 Конституції України, п. 201.16, статті 201 Податкового кодексу України.
  • Зауваження та застереження Міністерства юстиції, Державної регуляторної служби України під час розробки проекту постанови Уряду не були враховані Мінфіном у лютому 2018 року, що свідчить про свідоме невиконання органом влади вимог закону.
  • Про можливі негативні ризики в результаті порушення закону було наголошено в засобах масової інформації та інформуваннях інформагентства «Єдина служба правової допомоги», які направлялись до Мінфіну та ДФС з березня 2018 року, також в інформуванні Державної регуляторної служби України до Мінфіну та ДФС в квітні 2018 року, що свідчить про обізнаність органів влади щодо можливих негативних наслідків.
  • Мінфін офіційно в лютому та квітні 2018 року повідомив Державній фіскальній службі про необхідність розробки та подання проекту нормативного акту для подальшого затвердження в установленому порядку, що свідчить про усвідомлення Мінфіну необхідності дотримання вимог законодавства.
  • Державною фіскальною службою взагалі не виконано вимоги Мінфіну, в свою чергу Мінфіном не вжито заходи контролю за даного приводу, що свідчить про порушення вимог Положення про Міністерство фінансів України та Положення про Державну фіскальну службу України.
  • Платники ПДВ та їх контрагенти несуть матеріальні збитки у разі безпідставного зупинення реєстрації ПН/РК. Висновки підтверджуються правовою позицією Касаційного господарського суду.
  • Регіональні ДФС в травні 2018 року було попереджено інформагентством «Єдина служба правової допомоги» про  правові ризики відповідальності, в тому числі кримінальної, у разі спричинення збитків платникам ПДВ неправомірними діями. Деякими регіональними ДФС доведено інформацію до центрального апарату ДФС України. Зазначене свідчить про обізнаність органів ДФС о наявності правових ризиків.
  • Позицією судових органів підтверджено відсутність нормативно визначених підстав для зупинення реєстрації ПН/РК. Встановлено протиправність дій ДФС та порушення прав платників податку на додану вартість.
  • Під час судового оскарження органами ДФС витрачаються значні бюджетні кошти у якості сплати судового збору, при цьому основне навантаження відбувається на регіональні підрозділи ДФС. В свою чергу визнання дій регіональних ДФС та ДФС України протиправними перебуває в прямій залежності від протиправних дій Міністерства фінансів, що може свідчити про наявність в діях службових осіб Міністерства фінансів ознак адміністративного правопорушення за статтею 164-12 КУпАП «Порушення бюджетного законодавства» тобто, видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону.
  • У разі збільшення суми заздалегідь безпідставно витрачених бюджетних коштів органами ДФС на оскарження до розмірів – 1762000 грн., дії службових осіб Мінфіну, відповідальних за розробку та прийняття нормативного акту, можуть бути кваліфіковані за статтею 211 Кримінального кодексу України, тобто видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку, підслідність розслідування по яких віднесено до Національного антикорупційного бюро України.

Пропозиції

З метою припинення порушення прав платників податків, зменшення неправомірних витрат бюджетних коштів, нівелювання ризиків притягнення службових осіб органів державної влади до адміністративної чи кримінальної відповідальності, за результатми проведеного розслідування інформаційному агентству “Єдина служба правової допомоги” пропонується направити звернення:

  1. Кабінету Міністрів України – вжити заходи щодо виконання пункту 7 розділу ІІ  «Прикінцеві та перехідні положення» закону № 2245-VIII, а саме: прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
  2. Міністерству фінансів України – забезпечити розробку нормативного документа (регуляторного акту), яким буде визначено правові підстави зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН.
  3. Державній фіскальній службі – до нормативного визначення підстав зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН не вчиняти протиправні дії пов’язані з зупиненням реєстрації ПН/РК на підставі Критеріїв, які не мають правової сили.
  4. Державній регуляторній службі України – вжити заходи у відповідності до закону “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
  5. Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики – забезпечити парламентський контроль за дотриманням Кабінетом Міністрів України та органами державної влади неухильного дотримання вимог Конституції України, Податкового кодексу України, інших нормативних актів.

За матеріалами 3222

Коментарі

kazmetal l.com