Реформа державної служби: черговий етап змін щодо оплати праці
У січні 2019 року відбулося декілька подій, що впливають як на подальший хід реформи державної служби загалом, так і на умови оплати праці держслужбовців зокрема.
I. З 01.01.2019 р. набув чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», у якому, за ініціативою Уряду, передбачено низку положень, що змінюють (продовжують, призупиняють, відтерміновують) окремі норми Закону України «Про державну службу» щодо оплати праці державних службовців.
Так, пунктом 8 Розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розміри заробітної плати працівників державних органів (у т.ч. державних службовців) «заморожено» на рівні попереднього року. Варто зазначити, що аналогічне зобов’язання міститься в Меморандумі про економічну і фінансову політику (пункт 4.b.), що підписано Україною для отримання траншу від Міжнародного валютного фонду (МВФ) в рамках програми stand-by . Як наслідок – у 2019 році видатки на оплату праці майже всіх державних органів затверджено в розмірах, що були передбачені держбюджетом 2018 року.
Таким чином, розмір мінімального посадового окладу державного службовця (група 9) у 2019 році складатиме не менше ніж 3524 гривень, хоча, відповідно до статті 51 Закону України«Про державну службу», мав би складати не менше ніж 3842 гривень.
Водночас пунктом 4 Розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» Кабінету Міністрів України у 2019 році надано право відхилитися від норм Закону України «Про державну службу» щодо оплати праці державних службовців та дискретно (на власний розсуд) встановлювати порядок та розміри складових заробітної плати державних службовців.
Також пунктом 5 Розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» удруге продовжено дискретне право керівників державної служби встановлювати державним службовцям додаткові стимулюючі виплати.
У цьому аспекті варто звернути увагу на декілька моментів.
По-перше, право встановлювати додаткові стимулюючі виплати державним службовцям запроваджувалося як тимчасовий захід (до 01.05.2018 р.) на перехідний період, упродовж якого оплата праці державних службовців мала б вийти на достатній рівень для професійного виконання ними своїх посадових обов’язків та заохочувати до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи. Варто нагадати, що нова редакція Закону України «Про державну службу» визначає вичерпний перелік основних (обов’язкових) компонентів заробітної плати та одного додаткового (стимулюючого – премія) і встановлює співвідношення між ними (70% до 30%). Норма щодо цього співвідношення набрала чинності з 01.01.2019 року. Такі обмеження були запроваджені законодавцем як відповідь на попередню негативну практику, коли кількість та розміри стимулюючих виплат (надбавок та доплат) визначалися Урядом, а їх співвідношення складало 30% до 70%.
По-друге, чинна редакція Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15, не містить граничних розмірів таких стимулюючих виплат для державних службовців. На практиці це уможливлює ситуацію, коли «деякі державні службовці, які перебувають на керівних посадах в міністерствах та відомствах, отримують заробітні плати в сотні тисяч гривень» .
По-третє, винятком з цього правила є граничні розміри тимчасових стимулюючих надбавок, що встановлені для «держслужбовців-реформаторів», але вони в рази перевищують розміри окладів. Щодо розмірів стимулюючих виплат та їх співвідношення до посадового окладу «держслужбовців-реформаторів» йдеться у звіті Рахункової палати про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на заходи з реалізації комплексної реформи державного управління у 2017 році та за 7 місяців 2018 року, що затверджено її рішенням від 23.10.2018 р. № 27-1. Так, «у 2017 році розмір надбавки для державного експерта становив від 30 до 40 тис. грн на місяць, тоді як визначений цією ж постановою посадовий оклад такого фахівця – лише 6 тис. грн (у 5 разів менше). Зазначене кардинально суперечить меті прийнятого у грудні 2015 року Закону України «Про державну службу» – збільшення у структурі заробітної плати державних службовців ролі посадового окладу» .
У свою чергу у звіті SIGMA
1за результатами оцінки стану справ в системі державного управління України, опублікованому на сайті КМУ, звертається зокрема увага на зловживання системою призначення виплат за виконання додаткових завдань та премій, спотворення загальних розмірів заробітної плати після впровадження посад держслужбовців-реформаторів, яким встановлюють надбавку, що втричі перевищує максимальний посадовий оклад (керівника ЦОВВ) на державній службі (стор.84-88). Як наслідок – за індикатором «Справедливість і конкурентоспроможність системи оплати праці державних службовців» Україна отримала лише «1» бал (за шестибальною шкалою від 0 до 5).
Джерело: Звіт програми SIGMA (стор.87)
II. Разом з тим варто зазначити, що у січні 2019 відбулося чотири засідання Уряду, однак Кабінетом Міністрів України досі не затверджено
2Схему посадових окладів на посадах державної служби у 2019 році, як це передбачено абзацом першим частини третьої статті 51 Закону України «Про державну службу». Зважаючи на те, що чинність попередньої Схеми посадових окладів на посадах державної служби закінчилася 31.12.2018 р., на практиці це призводить до правової невизначеності умов оплати праці всіх державних службовців та працівників держаних органів (наприклад – Голови ОДА, РДА та їх заступники), оклади яких визначаються виходячи із відповідних окладів держслужбовців.
У цьому аспекті варто звернути увагу на те, що проект постанови «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році» надійшов на узгодження до заінтересованих сторін ще наприкінці листопада 2018 року. Важливо також зазначити, що пропонована цим проектом Схема посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 році базується на показнику (не менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб), розмір якого встановлено на 1 січня 2018 року (як це передбачено пунктом 8 Розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»), а не 2019 року (як це передбачено абзацом другим частини третьої статті 51 Закону України «Про державну службу»). Разом з цим, проект Схеми посадових окладів визначає оклади не у гривнях, як це було раніше, а у коефіцієнтах, що визначаються, як співвідношення між посадовим окладом за посадою у держоргані і посадовим окладом спеціаліста групи 9. При цьому важливо зазначити, що у порівнянні з 2018 роком коефіцієнти за більшістю посад знизились, і лише за окремими посадами (заступників керівника держоргану та більшістю керівних посад «держслужбовців-реформаторів») підвищились.
Таким чином, Уряд вже втретє
3змінює підхід до встановлення мінімального окладу держслужбовця 9 групи оплати праці, від якого залежать оклади держслужбовців усіх інших груп оплати праці.
На практиці незавершеність реформи системи оплати праці державних службовців, що передбачена статтями 50-52 Закону України «Про державну службу», призводить до суттєвих диспропорцій в оплаті праці на державній службі та знижує мотивацію «звичайних» державних службовців до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Заступник завідувача відділу розвитку політичної системи О. Даниляк