Чи реальний розвиток гендерно-збалансованого людського капіталу поза межами соціального діалогу
18 червня у Колонній залі Київської міської державної адміністрації вперше відбувся масштабний соціально-економічний форум, на якому йшлося про реалізацію гендерної рівності в царині соціальних послуг, про дотримання гендерного паритету в соціальному діалозі.
Перший соціально-економічний форум «Соціальні права як механізм розвитку гендерно-збалансованого людського капіталу» відбувся під патронатом Київської міської державної адміністрації, Міністерства соціальної політики України, Міністерства юстиції України, організований ГС «Спілка жінок України» і «UA WOMAN», за участю представників міжнародних організацій, всеукраїнських та міських громадських організацій, депутатів Київської міської ради, представників центральних та місцевих органів виконавчої влади і громадського активу міста Києва. Зокрема, у форумі взяли участь понад 200 громадських організацій.
Привітав учасників форуму перший заступник міського голови столиці Микола Поворозник. У своєму спічі заступниця голови КМДА Марина Хонда окреслила головним завданням, з якого виникла ідея форуму, збір аналітики і статистичних даних для фінансування соціальних програм на основі гендерного паспорта Києва. В розрізі цієї вузької проблеми, через відсутність у Києві гендерного аналізу, бюджетні кошти виділяються без розуміння потенційних споживачів соціальних програм, без врахування бачення громадян – гостей столиці. Такий гендерний паспорт планують розробити за півроку.
В більш широкому розумінні, форум мав дати відповідь на низку запитань, які назріли у суспільства, у громадських організаціях, у представників бізнесу, місцевої влади. Він мав на меті амбітну ціль: відкрити нову сторінку людського капіталу через реалізацію принципу гендерного паритету.
Наразі ж, попри те, що ми чудово розуміємо, який гендерний склад переважає на більшості публічних заходів, в Колонній залі КМДА чоловіки також були в домінуючій меншості. Хіба подекуди можна було побачити бородаті чи бриті обличчя. Звичайно, це написано з долею іронії, адже зрозуміло, що традиційно в Україні до соціальної проблематики залучено більше жінок. Але ж світ не стоїть на місці і гендерна філософія стосується рівності і недискримінації як жіноцтва, так і громадян чоловічої статі.
Друге – більш дошкульне. Ніякого розвитку гендерно-збалансованого людського капіталу не можливо забезпечити як без публічного, так і без соціального діалогу у форматі – сторона роботодавців-профспілки-влада з залученням широкої громадськості. До речі, це вже буде формат трипартизм+, більш притаманний європейській практиці. Потім, на форумі, на жаль, були присутні лише представники бізнесу та деяких бізнес-асоціацій, але вони не фігурували і не можуть фігурувати як практикуючі учасники соціального діалогу, уповноважені стороною роботодавців. Не чути було і активного голосу профспілок. Хоча вся проблематика трудового капіталу мала би розглядатися у відповідності до принципів, задекларованих в Конвенціях Міжнародної організації праці, ратифікованих Україною, як такими, що у відповідності до статті 9 Основного закону мають верховенство над національним законодавством.