Законодавством не заборонено обумовлювати в договорі заробітну плату в іноземній валюті
На порталі «Протокол» можна знайти інформацію про те, чи можна в трудовій угоді передбачати заробітну плату в іноземній валюті, а також відповідний випадок із судової практики і ухвала Верховного суду України.
Фабула судового акта: Суди установили, що між Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ, позивач) в особі директора та працівником (відповідач) укладено трудовий договір, згідно якого останнє призначено на посаду заступника директора цього ТОВ. Згідно із підпунктом 3.3 пункту 3 вказаного трудового договору останньому щомісяця виплачується за рахунок коштів ТОВ заробітна плата в розмірі 82 408 грн, що є еквівалентом 7 872 євро 05 євроцентів за курсом Національного банку України. В подальшому між ТОВ та працівником укладено додаткову угоду до трудового договору, згідно якої пункт 3.3 трудового договору викладено в такій редакції: «За виконання обов`язків, передбачених цим трудовим договором, заступнику директора щомісяця виплачується за рахунок коштів товариства заробітна плата в розмірі 6 500 євро після відрахування всіх належних податків та платежів, що виплачується в національній валюті України – гривні, відповідно до «Готівкового курсу продажу грн/євро», оприлюдненого на зазначеній в договорі сторінці мережі Internet станом на фактичну дату виплати.
Прохаючи визнати недійсною додаткову угоду до трудового договору та визнання розміру заробітної плати, ТОВ посилалось, зокрема, на невідповідність такої умови додаткової угоди ст. 99 Конституції України, ст. 192 ЦК України, КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», які не передбачають встановлення заробітної плати в іноземній валюті. ТОВ також стверджувало, що зазначення заробітної плати в іноземній валюті сприяє порушенню ним ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», пункту 168.1.5 ст. 168 ПК України.
Суди першої і апеляційної інстанцій прийняли негативне для позивача рішення, – у задоволенні позову відмовлено, з чим погодився і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду.
При цьому ВС/КЦС зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Разом з тим, ч. 2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.