Порядок дій роботодавця при нещасному випадку на виробництві

Нещасний випадок на виробництві – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть. На превеликий жаль, далеко не завжди на підприємствах з небезпечним виробництвом дотримуються зазначених основних вимог щодо безпечних умов праці. В таких ситуаціях найчастіше й трапляються нещасні випадки на виробництві.  

В цьому разі на захисті прав потерпілих на виробництві стає Фонд соціального страхування України, який фінансує застрахованим особам щомісячні страхові виплати в разі часткової чи повної втрати працездатності, допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, одноразову допомогу в разі стійкої втрати працездатності або смерті потерпілого та інші. Також потерпілі на виробництві мають право на: лікування за рахунок коштів Фонду cоціального страхування в закладі охорони здоров’я, враховуючи оперативні втручання; забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення упродовж усього періоду до відновлення працездатності; подальшу медичну реабілітацію; санаторно-курортне лікування тощо.

Кабінетом Міністрів України 17.04.2019 було затверджено новий порядок розслідування та обліку нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві, який набув чинності з 01.07.2019. Новий порядок дозволяє гарантувати страховий захист на випадок виробничих травм більш широкому колу застрахованих осіб, зокрема: фізичних осіб-підприємців, членів фермерських господарств, осіб, які працюють на умовах цивільно-правового договору тощо. Також документом подовжено строки проведення розслідування нещасного випадку до 5 робочих днів (проти 3 днів у попередній редакції), спец.розслідування –до 15 робочих днів (проти 10 днів).

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт зобов’язаний:

• терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити у разі потреби його доставку до лікувально-профілактичного закладу;
• негайно повідомити роботодавця про те, що сталося;
• зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та машини, механізми, обладнання, устаткування у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків та порушення виробничих процесів), а також вжити заходів до недопущення подібних нещасних випадків.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов’язаний:

1. протягом двох годин передати з використанням засобів зв’язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок:

• Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;
• керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок – керівникові профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки – уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці);
• керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;
• органові державного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі;
• територіальному органові Держпраці.

2. зробити запит до лікувального закладу про характер і тяжкість ушкодження потерпілого;
3. протягом доби наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.

До складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок – представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки – уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи. До складу комісії не може входити безпосередній керівник робіт.  З метою оптимізації скасовано акт за формою Н-5, натомість складається  акт за формою  Н-1/П (якщо нещасний випадок пов`язаний із виробництвом) або Н-1/НП (якщо не пов`язаний).