Чи потрібен Україні космос, зокрема приватний?

30 вересня 2019 року в Комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку відбувся круглий стіл «Чи потрібен Україні приватний космос». Представники комітету, Державного космічного агентства України, профільних громадських обєднань та підприємств космічної галузі обмінялися думками щодо законопроекту №1071, який передбачає спрощення доступу приватних компаній до ринку космічних послуг, зокрема розробки, випробування та запуску ракет-носіїв, осучаснення режиму провадження космічної діяльності та ведення зовнішньоекономічної діяльності в космічній сфері.

Дмитро Наталуха, голова Комітету ВР з питань економічного розвитку

Головна мета законопроекту№1071 – лібералізувати ринок космічних послуг для приватних компаній. Чому це важливо? Світовий ринок космічних послуг тільки в приватному секторі сьогодні оцінюється в $250-300 млрд. на рік. Державні замовлення та та інвестиції вливання становлять ще близько $70 млрд. І цей ринок зростає в середньому на 10% щорічно. Таке зростання забезпечує нові робочі місця і нову якість життя в країнах, які працюють на світовому ринку космічних послуг. За останні 20 років тільки в Сполучених Штатах Америки кожен долар, вкладений у космос, приніс сім доларів прибутку. В Європі кожен євро, вкладений у космос, вже приніс 6-7 євро прибутку. До 2030 року світова космічна економіка має збільшитись до $3 трлн., тобто у 10 разів. Коли ми говоримо про місце України на цьому ринку, вона віднесена до категорії країн, які постачають окремі космічні технології. Це одна з 5-ти категорій, в нашій ще Білорусь та Пакистан. Країн, які володіють повним спектром космічних технологій, теж три: США, Китай, Росія. Частка України на ринку космічних запусків коливається від 2,5% у 2016-2018 роках до 5% у 2017 році. Це не відповідає ані конструкторському, ані виробничому потенціалу України. Сподіваюсь, нові стимули для приватних компаній, закладені в законопроекті 1071, сприятимуть пожвавленню космічної галузі.

Дмитро Кисилевський, заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку

В законопроекті №1071 є три найбільш дискусійні моменти: 1) доступ приватних компаній до ринку на підставі декларації або ліцензування, 2) яким чином здійснювати страхування космічної діяльності, 3) державні дозволи на ризиковані види космічної діяльності. Але загалом треба говорити про необхідність формування державної політики щодо космічної галузі. Потрібні чіткі відповіді на запитання, навіщо Україні власні космічні технології. Держава має фінансувати космічну науку, космічні запуски, або державні компанії? Держава має бути тільки регулятором, чи замовником, чи, наприклад, користувачем і продавцем даних, отриманих в результаті космічної діяльності? Що робити з ледь живими державними підприємствами в цій галузі? Відповіді слід знайти. На сьогоднішній день можу лише стверджувати, що підтримка експорту космічних послуг має бути державним пріоритетом. Оскільки очевидно, що підтримувати потрібно не сировинний експорт, а високотехнологічний.

Євген Рокитський, Голова правління, Дніпровський космічний кластер

Законопроект 1071 створив в позитивному розумінні цього слова «хайп» навколо модернізації законодавчого регулювання космічної діяльності в Україні. Після прийняття законопроекту  до вирішення протягом найближчих 3-6 місяців залишатимуться такі істотні задачі як затвердження нової національної космічної програми, перегляд функцій та ролі органів виконавчої влади, що займаються формуванням державної політики в сфері космічної діяльності та її реалізацією, корпоратизація провідних державних підприємств космічної галузі та деякі інші. Обговорюваний законопроект повинен створити рівні лібералізовані умови для роботи на «космічному» ринку підприємств державного та приватного сектору. Водночас національне регулювання повинно відповідати вимогам міжнародного права, зокрема в сферах доступу у відкритий космос, контролю за розповсюдженням ракетних технологій, а також вбирати в себе найкращі взірці національного права розвинених космічних держав.

Марія Кірпачова, Space Logistics Ukraine

В законопроекті №1071 важливо врахувати світовий досвід в регулюванні особливо ризикованих видів космічної діяльності: випробування ракет-носіїв, космічних апаратів, а також їх елементів та складових запуск РН та КА, управління космічними апаратами на земній орбіті та повернення космічних апаратів на Землю. Для них слід передбачити державні дозволи. Наприклад в США існує щонайменше 3 регулятори космічної діяльності, здійснюється як ліцензування діяльності так і окремих операцій.

Юрій Забіяка, Firefly, група »Ноосфера»

Фундаментом для подальшого розвитку космічної галузі в Україні є експорт. Нажаль, за чинним законодавством субєкти космічної діяльності повинні ще до укладання угоди з іноземними партнерами отримати державний дозвіл на переговори. Якщо на якомусь самміті до нас підійде Ілон Маск, і запропонує співпрацю, ми маємо попросити його почекати, і спершу звернутись в Державне космічне агентство за дозволом на переговори. Це смішно, але це реальність. І це при тому, що черги з приватних космічних компаній в Україні немає. Законопроект №1071 – це сигнал про появу космічного ринку в Україні для них..

Павло Дегтяренко, Голова Державного космічного агентства України

Державне космічне агентство підтримує створення умов для розвитку в Україні приватних космічних компаній. На мою думку, це дасть поштовх і для державного сектору. Нажаль, в Україні космічні програми фінансуються в середньому на третину від передбаченого бюджету. Державі космос останніми роками фактично не потрібний. Якщо ж говорити про умови для роботи приватних компаній в космічній галузі, дуже важливо врахувати, що згідно з міжнародними конвенціями, українська держава відповідає за будь-яку можливу шкоду, нанесену космічною діяльністю, незалежно від того, йдеться про приватні компанії чи державні. Тому ми не проти передачі певних функцій від Державного космічного агентства  інших органам виконавчої влади, але дуже важливо, щоб ці функції реально виконувались. Зараз за нашим запитом СБУ перевіряє всіх контрагентів українських космічних компаній. Якщо запровадити декларативний принцип повідомлення про контракти, то коли СБУ виявить загрозу національній безпеці, може бути вже пізно. Це слід врахувати при доопрацюванні законопроекту №1071.