Іван ДУНЕЦЬ: “Україна в смартфоні?!”

Україна в смартфоні. Це слова Президента України В.О. Зеленського – гарний сучасний вираз. Це можна сприймати, як мету для створення високорозвинутого суспільства. Це шлях по якому активно рухаються Японія, Китай, Швеція, США, інші передові держави. Дійсно, смартфони, в цілому всі інформаційні технології, на теперішній час потрібні кожному мешканцю. Розрахунки в маркетах, з банками, необхідну інформацію – все це дають смартфони. В той же час не покидають думки, чи не сприймає частина співвітчизників, в першу чергу молодь, що вислів „Україна в смартфоні” означає, що всі мають придбати смартфони: натиснув кнопку – є робоче місце, другу – сучасна зарплата, ще одну – холодильник заповнений продуктами харчування та інше,  –  розповідає Голова Союзу промисловців і підприємців, Об’єднання організацій роботодавців Хмельницької області Іван ДУНЕЦЬ.

За його словами, таким людям хотілось би уточнити, що насамперед все, що пов’язано зі смартфонами, інформаційними технологіями є результатом потужної економіки, виробництва в будь-якій країні, запровадження високопродуктивних технологій, постійне оновлення засобів виробництва. А там де працюють високі технології, надсучасне обладнання, то там є і сучасні робочі місця, і омріяна нашою молоддю зарплата в декілька тисяч доларів, і якраз там інженери, науковці розробляють, проектують і запроваджують ці надвисокі технічні засоби.

Як бачимо, головним в усіх економічно потужних державах є праця, власне виробництво. Як кажуть німці, спочатку „арбайтен”!

На жаль, в нашій державі за останні роки не приділялось уваги розвитку вітчизняного виробництва, практично в усіх галузях – це і машинобудування, металургійні, хімічні підприємства, енергомашинобудування, підприємства, які займаються виготовленням транспортних засобів, будіндустрія, інші, а також надзвичайно перспективній в Україні галузі – харчопереробній промисловості. Реально не було ні рішень Уряду, ні законів Верховної Ради, які б надавали можливість вітчизняним підприємствам мати однакові умови з конкурентами в інших країнах, умови розвитку. Тут слід зауважити, що наша промисловість працює на третьому-четвертому технологічному укладі, а розвинені країни світу – від Японії, США до Європи – оснащені технологіями п’ятого-шостого укладу, планують сьомий. Як наслідок відсутності відповідних загальнодержавних рішень зараз ВВП України складає 2960 дол. на одну людину. Наприклад, Словаччини, Польщі ВВП – 19580 дол. і 15430 дол. на одну людину відповідно, не кажучи вже про Францію, Німеччину, США, де ВВП складає від 42870 дол. до 62600 дол. З цією проблемою напряму пов’язані проблеми зайнятості, робочих місць, в тому числі нових з сучасним обладнанням, які, в першу чергу, цікавлять молодь і де вирішується питання сучасної заробітної плати. Але навіть якщо ми запізнились, серйозно відстаємо від розвинених країн, ми все ж маємо усвідомлювати, – іншого шляху, окрім розбудови власної економіки і виробництва не існує. Що пропонуємо?

Модернізація технологій виробництва

Надзвичайно складна проблема. Більшість заводів потребують модернізації. Обладнання, технології вчорашні, – потребують заміни. Усвідомлюємо, що в державі грошей немає. Але підприємства можуть через самофінансування закуповувати обладнання, якщо держава надасть право, хоч би 30 % від прибутку підприємства, залишати для цих цілей. І якщо б підприємства могли оновити, хоча б на 10 % обладнання на вузьких місцях, це було б значним досягненням для їх конкурентноздатності. Обладнання для машинобудування зараз коштує недешево: середня вартість верстату механічної обробки перевищує 100 тис. дол. США.

Є ще ряд фінансових інструментів, механізмів, які б дозволили отримати кошти для модернізації. Наприклад, створення Фонду підтримки промисловості (так роблять наші сусіди). Ми не раз з цього приводу надавали пропозиції в центральні органи влади. Але головне це усвідомлення керівництвом Уряду і Верховної Ради, що якщо цим не займатися, то підприємства повністю втратять конкурентноздатність, що призведе до їх зупинки і від заводів залишаться груди металобрухту.

Інвестиції і спільні підприємства

Додаткове створення сучасних робочих місць, які б конкурували б закордонними по великому рахунку можуть бути через залучення інвестицій, як зовнішніх, так і внутрішніх. Інвестор вкладає кошти в створення сучасних високотехнологічних підприємств, інвестор знає ринок збуту виготовленої продукції, там шанс для молоді працювати на Батьківщині, а не бути „остарбайтерами”. Механізми залучення інвестицій відомі, є досвід Китаю, є сучасний досвід Польщі і Туреччини. Існуючі механізми, якщо це когось зацікавить, ми можемо додатково підготувати і направити. Але в Україні є проблема, яка турбує можливих інвесторів – це відсутність законів щодо захисту інвестицій і тут потрібні рішення Уряду, Верховної Ради, а не декларації. Нерідко маємо інформацію від іноземних інвесторів, навіть закони є, але суди приймають рішення, на їх погляд, необ’єктивно.

Також не зрозуміло, чому за останні роки в нашій державі немає механізму щодо залучення іноземних фірм, для створення спільних підприємств, спільних виробництв. Знову ж тут є величезний досвід інших країн – сусідів. В цих напрямках теж є конкуренція, як зробити так, щоб іноземний партнер, завод, фірма були зацікавлені діяти на території України. Знову ж такі високотехнологічні підприємства, а іншими вони не можуть бути, створюють перспективу і зайнятість нашим молодим людям. І потрібно відзначити, що податки від зарплати, місцеві податки від роботи на вищеназваних підприємствах будуть надходити в бюджет міст, регіонів, Пенсійного фонду нашої держави.

Український Клондайк

Це наша земля. Земля для нашої держави набагато більше значить, ніж нафта в Саудівській Аравії, Кувейті чи золото в Клондайку. З надр колись все викачають, а земля, при розумному відношенні до неї, вічна. Проблема надзвичайно велика, але в той же час надзвичайно перспективна. Питання в запровадженні глибокої переробки сільськогосподарської сировини. Практично сучасні технології переробки сировини безвідходні і дозволяють отримати більше 20 найменувань продукції глибокої переробки. З цього приводу є досвід розвинених країн – країн Європи, США, але і у нас, на сьогодні, закордонні інвестори надають пропозиції щодо глибокої переробки сільгосппродукції в Україні. Але з того, що зараз відомо, більшість наших аграріїв не знають і не розуміють суті глибокої переробки. Щодо ефективності назвемо лише один приклад. За минулий рік фермери Нідерландів зібрали 9 млн. тонн зерна. Нічого не продали за кордон, навіть придбали 1 млн. т української пшениці. Все пішло в технології глибокої переробки, за рахунок чого держава отримала 120 млрд. дол. Порівняємо цей досвід з нашими реаліями. Врожай зернових у нашій державі за минулий рік склав більше 51 млн. тонн, з них 41 млн. тонн – був проданий за кордон, за що аграрники України отримали лише 9 млрд. дол. Уявіть наскільки ефективніше працює АПК Нідерландів, –  більше як в 50 раз.

На теперішній день ми вдячні наших хліборобам і керівникам провідних агро господарств, які в надзвичайно складних умовах за останні роки придбали Джон Діри, Кейси, Ньюхоланди, використовують сучасну технологію вирощення врожаїв. Але виростити зібрати і продати це вже вчорашній день. Наша держава має колосальні резерви в цьому напрямку. Знову теж потрібно наголосити, що кожний етап глибокої переробки, це нові сучасні підприємства, а значить нові перспективні робочі місця для молоді. Тому по великому рахунку ми могли би зацікавити наших заробітчан, щоб повертались на Батьківщину, але для цього потрібно діяти в усіх вище приведених напрямках – від використання смартфонів, машинобудування до виробництв глибокої переробки сільгосппродукції.

Мораторій на енергоносії

Вище керівництво держави повинно зрозуміти, що без створення умов конкурентноздатності наших підприємств, в першу чергу непотрібно погіршувати їх фінансову ситуацію. Усвідомити, що кінцевим в реальній економіці є зайнятість, робочі місця і продукція, в тому числі на експорт, яка виробляється заводами і фабриками. Підвищення ціни на енергоносії автоматично веде до автоматичного підвищення собівартості, а значить вихідної ціни продукції. І в більшості випадків така  продукція не конкурентноздатна за ціною, немає попиту на ринку, підприємство терпить фінансові збитки і по суті зупиняється. Не можна в угоду нашим енергомонополістам ставити на коліна сотні тисяч працюючих. Ми пропонуємо мінімум на три роки запровадити мораторій на підвищення цін на енергоносії.

Кадри і в наш час вирішують все

В світі є правило: головне багатство будь-якого підприємства, будь якої фірми – кадри. Безумовно це стосується і держави. З України виїхали на заробітки біля 10 млн. людей, в основному молодих, більшість з яких вже були підготовленими спеціалістами. Але державної програми (плану дій, заходів) щодо їх повернення на Батьківщину влада поки не затвердила. Молодь продовжує виїжджати.

Найбільш відповідальна тема – управлінські кадри. Останнім часом в суспільстві панує думка, що молодь і тільки молодь зможе привести на всіх рівнях влади до успіху. І ми бачимо, що призначаються на відповідальні посади молоді люди, деколи навіть без профільної вищої освіти, відповідно без досвіду. Як результат, з часом на тому чи іншому напрямку, який вони очолюють крах неминучий.

Ми вітаємо, що у нас обраний молодий Президент, ми його підтримуємо, як і багатьох людей з його команди, але одночасно пропонуємо, що як міністрами, так і керівниками інших структур повинні призначатись люди з досвідом, які вже отримували позитивні результати, знають досвід розвинених країн, сучасні механізми управління.

Першою якістю керівника має бути компетентність. Французи стверджують, що компетентність – це знання, вміння, особистий досвід. Людина не може бути компетентною, якщо одного з цих параметрів немає. Посудіть самі, чи можна непідготовлену людину призначити пілотом авіалайнера на борту якого 300 пасажирів. Безумовно, це божевілля. Тому чи правильно призначати керівниками людей без відповідної підготовки, за якими тисячі, сотні тисяч працівників, простих людей, цілі галузі, доля суспільства.

Щодо віку керівника, то маємо такі приклади. Успішною країною Сінгапур керував прем’єр міністр більше 20 років і при житті йому встановили пам’ятник. Також на сьогодні успішна країна – Малайзія. Прем’єр-міністру Мохамаду Махатхіру 94 роки. Вважаємо, що ефективно працює Президент США Дональд Трамп – 72 роки, Прем’єр-міністру Японії Абе Сіндзо – 65 років. Ці люди відповідають усім вимогам щодо компетентності – знаннями, вмінням, особистим досвідом.

Таких прикладів можна навести безліч. В Японії, одній з найбільш розвинених країн світу, яка не має своїх газу, руди, інших копалин існує тверде правило, – аксіома: перед тим як керівник займе вищу посаду, він повинен пройти всі сходинки, які стосуються управлінської роботи. Але в світі є і таке – Президент Франції Емманюель Макрон молода людина, 41 рік. Але всі вищі чиновники в цій державі – це досвідчені зрілі люди.

Вищеприведене – це світовий досвід і у нас немає підстав стверджувати інше.

В нашому матеріалі ми торкнулися базисних питань:

  • – модернізації промисловості,
  • – безальтернативності щодо залучення і створення умов інвестиціям,
  • – наполегливої, системної роботи щодо глибокої переробки сільгосппродукції,
  • нових робочих місць і в цілому зайнятості,
  • – кадрової політики.

Сподіваємося, що наші нотатки будуть корисними для більшості новообраних депутатів, керівників і спеціалістів урядових структур, політичних діячів. Все, що написано, це з багаторічного досвіду, результатів 30-річної співпраці з розвиненими західними фірмами, виготовлення, більше як 25 років, продукції на експорт до країн Євросоюзу, організації з інофірмами спільних виробництв, наприклад, сільгосптехніки за часів Прем’єр-міністра В.П.Пустовойтенка. Ми маємо щоденні контакти членів Союзу промисловців і підприємців Хмельницької області, директорів підприємств з представниками інофірм. Ми постійно аналізуємо управлінські, економічні механізми, в цілому функціонування виробників розвинених країн з метою запровадження найкращого на вітчизняних підприємствах. Звідси і наші вищевикладені пропозиції.

Коментарі
kazmetal l.com