Дебати навколо податкових новацій: Продан та Верланов

Нові податкові закони, нещодавно ухвалені владою, можуть поставити під загрозу існування спрощеної системи оподаткування: ФОПи та ринки закриються, і це буде на руку великим мережам. А ціни на товари можуть здорожчати.

Влада ж запевняє: закони прийняли, аби змусити підприємців працювати «в білу», детінізувати економіку, побороти контрабанду. І переконує: утисків малого бізнесу на практиці не буде. Через «податкове сито» хочуть просіяти саме великий бізнес, який маскується під ФОП. Це коли, наприклад, великий інтернет-магазин техніки подроблений на кілька ФОПів, не веде обліку і не платить повністю податків.

Проте самі підприємці не згодні з такими новаціями, адже вони потребують додаткової бухгалтерії та звітності. А це, за їх словами, непіднімні витрати. Ба більше, касові апарати не були б такими страшними, якби не перевірки, хабарі, та величезні штрафи за будь-яке дрібне порушення. Врешті, є й третя сторона – звичайні покупці та споживачі. Як ці зміни вплинуть на кишені українців – читайте далі.

Для чого потрібні ці закони

Сергій Верланов: Основні цілі законопроєкту, це звичайно, розширення «білої» економіки та зменшення «сірої». По-друге, це боротьба з контрабандою. І третє – це полегшення життя бізнесу шляхом введення електронних РРО. Вони є простішими, дешевшими, швидшими. Будь-який бізнес може скористатися рішенням, які йому пропонує держава, або тими, які сам собі обере.

Що таке РРО

Це – реєстратори розрахункових операцій. Вони ж касові апарати або фіскальні реєстратори. Це ті пристрої, за допомогою яких ми отримуємо чек за отримані товари чи послуги. РРО потрібен для контролю фіскальними службами обороту підприємств і ФОП, які приймають оплату від населення готівкою і платіжними картами.

Які ризики існують для підприємців та споживачів

Оксана Продан: Два закони, які вже набрали чинності, однозначно вибивають спрощену систему. Якщо говорити, наприклад, про запобігання дробленню. Треба просто збільшити на другій групі оборот до 4,5 – 5 мільйонів. Також збільшити на третій групі оборот. І не треба буде дробитися.Оксана Продан: Другий пункт – боротьба з контрабандою. Ну, 14 тисяч митників є, приведіть їх до тями. Розумію, що це не питання фіскальної, податкової служб. Це питання митниці.

Ну і спрощення касових апаратів. Зараз відбувається тестування. Так, податкова служба дає можливість спробувати, як це відбувається.

Законопроєкт про касові апарати: що треба знати 

• Верховна Рада 20 вересня 2019 року прийняла в другому читанні і в цілому законопроєкти 1053-1 та 1073, про введення обов’язкових касових апаратів для ФОПів та зменшення тиску на бізнес. Авторами документа є нардепи від «Слуги народу».
• Президент Володимир Зеленський підписав цей закон 17 жовтня.
• Торговельні підприємства мають бути звільнені від зобов’язання купувати класичні та громіздкі касові апарати – їх можна буде замінити сертифікованим програмним забезпеченням, яке онлайн відправлятиме дані про операції на сервер податкової служби.
• Також документ і передбачає розширення кола підприємців та підприємств, які ці РРО мати зобов’язані.
• Окрім того, має бути впроваджений так званий «кешбек». Він мав би сприяти детінізації обігу готівкових коштів, стимулюючи покупців отримувати фіскальні чеки. Якщо продавець порушив касову дисципліну, то покупець зможе розраховувати на компенсацію 100% вартості придбаного товару.

Оксана Продан: Але є ще такі смішні речі, здавалось би. Наприклад, програма вимагає КВЕДу до кожного товару. Якщо я підприємець і в мене немає його номеру, я його повинна десь знайти, ввести. Потім на кожен товар треба наклеїти штрихкод. Це величезна робота, величезні затрати. І часові, і зарплата, і електрика.

Ті спрощення насправді призведуть до єдиного: збільшення цін. До зменшення кількості маленьких підприємців і відповідно до можливостей великому бізнесу монополізувати ринки і збільшити ціни.

Питання зараз не про підприємців, не про бізнес чи не бізнес. А про те, чи будуть великі мережі продавати товари за тими цінами, які захочуть? Чому сьогодні люди обирають не ринок, а великий магазин? Бо там кращі умови для купівлі, є більший вибір і там можуть бути консультанти.  Чому йдуть на ринок? Насамперед, бо там дешевше. Так от, цієї дешевшої продукції може не стати. Буде тільки монополія великого ринку. Відповідно буде ще дорожче. І асортимент буде потрохи зменшуватися.

Сергій Верланов: Ці закони не направлені на фіскалізацію, погіршення правил чи на зміну спрощеної системи оподаткування. Ба більше, цими законами по другій групі збільшується ліміт з 1 до 2,5 мільйонів. Цей закон не розповсюджується повністю на першу групу.

 Тобто торгівля на ринках і побутові послуги не потребуватимуть РРО. Третя група це як правило складні послуги – юридичні чи ІТ. Вони фактично будуть обліковуватися так, як і сьогодні. Тому, на мою думку, ці закони насамперед не направлені на додатковий тягар, на зміну правил щодо обліку товарів.

Облік товарів є обов’язковим тільки для виключних видів діяльності, це було депутатами доопрацьовано між першим і другим читанням.

Це торгівля під акцизними товарами, складними побутовими, лікарськими засобами. Для інших фізичних осіб-підприємців облік товарів буде опціональним.

Як у магазинах відстежуватимуть незаконний товар

Дуже часто звучить, що через ФОПів або через ринки реалізовується товар, який незаконно ввезений. Тому у Верховній Раді вирішили боротися із контрабандним товаром не через митниці, а через магазини.

Сергій Верланов: Це все комплексний підхід. Оскільки будь-які спроби боротьби з контрабандою вони впираються або виходять на аргумент: «як ми можемо боротися з контрабандою, коли в Україні існує спосіб продавати товари будь-яким чином без підтверджуючих документів.

Ідея та концепція, які закладені в цей закон у частині боротьби з контрабандою – це зробити неможливим продаж особливо ризикованих груп товарів. Такі, як: складна побутова техніка, лікарські засоби, автозапчастини за переліком Кабміну.

Тоді, ми будемо бачити, як держава, обсяги оподаткованих операцій або простою мовою – обсяги товарів. Якщо в Україну було завезено 1000 певних запчастин, наприклад, амортизаторів до певної моделі автомобіля, а їх було продано 4000, тоді вже постає питання. Ми можемо це порахувати й відповідно вже потім зворотнім шляхом говорити митниці про те, що чітко бачимо, що продаємо більше, аніж в нас є на ринку в Україні.

«Одна з основних цілей нових законів про РРО – це полегшення життя бізнесу шляхом введення електронних РРО. Вони є простішими у використанні, дешевшими та швидкішими», – зазначив Голова ДПС Сергій Верланов.

За словами очільника ДПС, у застосуванні електронних РРО бізнес може обрати, яким рішенням скористатися – рішенням, яке пропонує держава і воно є безкоштовним, або іншим, яке сам обере.

Починаючи з 18 жовтня 2019 року закон дає 6 місяців для ДПС щоб з 18 квітня 2020 року весь бізнес, який користується касовими апаратами міг обрати собі для роботи електронний касовий апарат.

Суттєвою перевагою є спрощення процедури реєстрації РРО – вона проводиться засобами Електронного кабінету без подання реєстраційних документів, а лише шляхом отримання фіскального номера, який ідентифікує програмний РРО у інформаційній системі контролюючого органу.

Також здешевлюється й процес застосування РРО за рахунок виключення необхідності отримання еквайрингових послуг, послуг центрів сервісного обслуговування, укладання відповідних договорів, придбання класичного РРО.

«Для можливості використовувати замість традиційних РРО спеціальні програми ДПС забезпечить безкоштовне програмне рішення для суб’єктів господарювання. Програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон.  Обслуговування такого програмного продукту також буде безкоштовним для суб’єктів господарювання. Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка», – зазначив Сергій Верланов.

Очільник ДПС також висловив підтримку ініціативи щодо запровадження мораторію на перевірки фізичних осіб – підприємців усіх категорій, крім «ризикових», на два роки.

«Але позапланові перевірки мараторій не включає…», — О.Продан

«Ми маємо розвивати нашу систему економіки і оподаткування і йти вперед, звичайно, не змінюючи спрощенку по своїй суті, але й додаючи контроль за периметром державної економіки», – наголосив Сергій Верланов.

Більше – дивіться у відео.

За матеріалами Б24