Порядність адвоката – важливий чинник у суді

Мабуть, не потрібно пояснювати нашим читачам, наскільки важлива для підприємця юридична підтримка. Тому великою подією не лише для правників, а й для підприємницького загалу стала свого часу презентація книги «Стратегія і тактика захисника в кримінальному процесі». Це не перша праця Олександра ЛИСАКА, провідного адвоката з кримінального права та в судових процесах. Роком раніше вийшов під його авторством практичний посібник «Адвокатська техніка (підготовка до процесу і методики переконання)».

У робочому арсеналі Олександра є: виправдувальні вироки суду, що набрали законної сили; процеси, де відбулася відмова від державного обвинувачення (у справах, не пов’язаних із Майданом) та семирічний доступ до державної таємниці.

Він є асоційованим адвокатом Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, лектором та членом Консультаційної ради Школи кримінальної практики Legal High School, входить у ТОП-100 найкращих юристів України-2018 та у ТОП-5 кращих адвокатів кримінальної практики. Олександр Миколайович люб’язно погодився розповісти на сторінках журналу «РоботодавецЬ» про свою книгу, нюанси роботи адвоката та секрети професійного успіху.

Тож з задоволенням пропонуємо читачам розповідь, яка впевнені буде цікава і бізнесовому загалу. Адже її автору дуже добре знайома проблематика національного підприємництва як екс-віце-президенту Спілки орендарів і підприємців України кінця минулого та початку нинішнього століття.

– Щодо своєї книги скажу без зайвих вихвалянь – аналогів їй натепер в Україні нема. Там повністю наведено все те, що потрібно адвокатові для досягнення результату.

Певна річ, навіть детальне вивчення матеріалу книги не гарантує стовідсоткової перемоги, але він максимально наблизить до вирішення проблем. Там висвітлено багато аспектів практики, про які необхідно знати захиснику, який хоче перемагати і розвиватися професійно. Багато провідних юридичних компаній вже зацікавилися цією книгою.

 Випробування долі адвоката

На жаль, багато адвокатів метою своєї кар’єри бачать лише отримання посади в суді. На противагу їм, діючі адвокати, до яких зараховую і себе, – завжди на передовій, разом з кожним клієнтом проходять усі випробування, які випадають їм на долю.

Та й у житті самого адвоката багато випробувань. Від того, наскільки він професійно підготований, наскільки правильно вибудував лінію захисту, залежать перспективи його подальшого життя. Якщо отримаєш негативний результат, твоїх послуг більше ніхто не захоче. А колеги все старанно відстежують, миттєво поширюють інформацію про поразки.

Я захищаю інтереси не лише перших осіб держави. Є у мене певна категорія справ, які я називаю соціальними, коли людина, не обтяжена високими посадами, дійсно потребує правової допомоги. Програти таку справу означає заплямувати імідж. Мовляв, як він може захищати перших осіб держави, коли з таким простив завданням не впорався?

Успішне завершення соціальних справ рейтингів не підвищує, а поразки в них серйозно підривають авторитет. Навіщо ж цим займатися? Бачите, в публічних процесах адвокат не розвиваєшся і не вдосконалюється, бо там працюють зовсім інші принципи. Соціальні справи необхідні для професійного росту, відпрацювання навичок, нового досвіду. Бо деякі відразу хапаються за політичні справи або справи чиновників високого рангу, а як вести захист не знають, лише туману напустять, зімітують діяльності й заберуть гроші по-справжньому. Яка вже тут адвокатська етика, про що мова. Зате дії колег-конкурентів завжди відстежується, якщо вирок виправдувальний – робимо вигляд, ніби нічого не сталося, якщо ж обвинувальний – обов’язково зателефонуємо позловтішатися.

До речі, на презентації книги я розповідаю про свої стратегії, послухати приходять навіть детективи. Навіщо я розкриваю свої секрети? Та нехай колеги послухають і наступного разу дотримуються законів…

Бути на своєму місці

На сьогодні в адвокатурі аж занадто багато людей, які займають не свої місця. Часто адвокати, які у нас вважаються провідними, публічних справи до кінця не доводять, кидають, щойно політична ситуація в країні зміниться або виникнуть ще якісь обставини.

Згадаємо, з політиків вищої ланки у нас було реально засуджено лише Юрія Луценко і Юлію Тимошенко. Для їх адвокатів це негативний результат, який вони виправдовують: «розумієте, тоді в країні таке робилося…» А де гарантія, що не робитиметься знову? Отримувати позитивний результат – вміння, до якого потрібно наполегливо йти роками.

Навіть виправдувальний вирок ще нічого не гарантує, допоки його може скасувати апеляційна інстанція. Досягнення – це вирок, який вступив у законну силу. Особисто я маю у своїй практиці два випадки, коли прокуратура відмовлялася від обвинувачення в суді, багато хто з колег з таким не зіштовхувався за всю свою адвокатську практику. І це не у політичних справах, коли обвинувачення можуть зняти через зміну політичної ситуації, як це було у 2014 році, а в економічних.

Маю досвід роботи і з Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ), включно зі справами Труханова, Авакова, Ефремова, Корбана. Для багатьох навіть підготувати документи таким чином, щоб ЄСПЛ їх прийняв, – це вже велика проблема. Взагалі до розгляду приймають 1-2% позовів, а інші відхиляються саме через неналежне оформлення документів. До речі, співпрацюю з міжнародними організаціями, багато років є асоційованим членом Моніторингової місії з прав людини в Україні, яку очолює Фіона Фрейзер.

Виростити достойну молодь

Мене часто запрошують працювати з молоддю, проводити тренінги з кращими студентами країни – майбутніми юристами. От, наприклад, в Київському університеті ім. Шевченка проходив турнір молодих юристів, організований нашою юридичною компанією. На ньому хтось із студентів був прокурором, хтось – адвокатом, а суддівську колегію представляли провідні викладачі університету. До журі, крім мене, увійшли представники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), викладачі академії СБУ.

Схожий турнір організовували й за підтримки міжнародної неурядової організації Amnesty International. Цей захід теж провели на високому представницькому рівні, запросили заступника прокурора САП Володимира Кривенко, інших відомих правників. Ви здивуєтеся, але двох студентів факультету правознавства Київського політехнічного інституту, які перемогли в турнірі, одразу запросила на роботу відома українська юридична компанія.

Відбір здібної молоді має велике значення. Виховувати професіоналів найкраще зі студентської лави. І навіть коли на ринку багато амбіційних адвокатів, краще виплекати нове покоління, яке готове гідно нестиме звання адвоката.

Заслужити довіру

Найвищий результат діяльності адвоката – встановлення відносин довіри з людьми, досягнення такого авторитету, який змушує прислухатися до твоєї думки і порад. Якщо тобі довіряють, то ти на вірному шляху.

Я не одразу змінив напрямок діяльності з захисту прав людини на кримінальне право і довго він практику паралельно. Був приголомшений тим, що адвокати в кримінальних справах – здебільшого колишні працівники правоохоронних органів – серйозно за клієнта ніколи не боролися. Перші позитивні результати й професійний поступ принесли мені достатньо бажаючих скористатися моїми послугами. Зараз потенційних справ стільки, що фізично не можу допомогти усім, хіба що порадою й консультацією.

Все було в моїй професійній діяльності, включно з проханнями «відпустити справу» заради показників чи з якихось інших міркувань. Але що я казав раніше, про довіру – найбільшу цінність адвоката? Коли я захищаю інтереси політичних діячів, навіть якщо це неприємні для суспільства постаті, я залишаюся адвокатом, який зобов’язаний бути на стороні підзахисного. Не може країна жити за принципом «хто сильніший, той і правий», перед законом громадяни мають бути рівними.

Про залежність від грошей

Головне в роботі адвоката свобода і незалежність, які, звичайно, не можливі без грошей. На протилежному полюсі – абсолютна залежність, до якої веде, на мою думку, прагнення чинів, посад і «високих» суддівських зарплат. До речі, хороший адвокат може заробити більше, ніж суддя заробляє офіційно.

А вже готуються зміни до закону про адвокатуру, зокрема щодо оприлюднення доходів адвокатів, і я вважаю такі вимоги справедливими. Хочеш змін, то почни з себе, покажи, скільки заробив і скільки сплатив податків. І мене непокоїть звичка деяких моїх колегах їздити на дорогих машинах, розкішно відпочивати і декларувати шість тисяч гривень місячної зарплати.

Так само у нас і з підприємництвом, бо бізнес поділяється на тих, хто чесно працює і тих, хто намагається хитрувати. Я сам підприємець, оформлений як самозайнята особа, практично ФОП, сумлінно сплачую податки.

Натомість знаю компанії, у яких документи зберігаються не в офісі, а у правника, щоб ніяка перевірка не могла до них дістатися. Мої колеги за це навіть гроші беруть.

Якщо ведеш правильний бізнес, люди у тебе оформлені, отримують офіційну зарплату, то маєш суттєву перевагу. Низька офіційна зарплата і решта – у конверті, тоді жоден банк кредиту не дасть без заставного майна.

Про Божі заповіді та людську порядність

Бувало, на мене намагалися давити, навіть погрожували. Відверто, це смішно, коли люди погрожують від власної безпомічності. Зрештою, є Божі заповіді, які слід шанувати найперше. Більше того, увесь мій життєвий досвід свідчить, що для досягнення успіху найбільш важливі людські якості.

Це все закладається вихованням. Особисто мені багато дали мої батьки – звичайні робітники, адже юристів в роду, окрім мене, не було. Вони прищепили цінності, без яких я нічого б не досяг у житті, навчили бути пунктуальним, чесним, ввічливим, наполегливим у праці. Це і стало рецептом мого успіху.

У багатьох на першому місці бажання здерти гроші з клієнта, а не захистити його інтереси. Якщо ж на першому місці буде людська порядність, тоді будуть і перемоги в суді.