ПОДАТОК НА ВИВЕДЕНИЙ КАПІТАЛ: ЗАГРОЗА ДЕРЖАВІ ЧИ РЕВОЛЮЦІЙНА ІНОВАЦІЯ
Існуючий в Україні класичний податок на прибуток не відповідає вимогам часу. Вирішити проблему може застосування податку на виведений капітал або податку на розподіл прибутку. У цьому впевнена ініціативна група розробників нової податкової моделі. Як стверджують автори проекту, за його розробкою не стоїть ні лобізм чиїхось інтересів, ні навіть гранти від міжнародних організацій – є бажання дійсно створити здорове бізнес-середовище в Україні. Модель вже встигли жорстко розкритикувати. Якими ж будуть наслідки для бізнесу в разі зміни податкового законодавства?
Передумови для реформування
Податок на прибуток в Україні не є бюджетоутворюючим і не стимулює підприємницьку активність. По суті він є інструментом прямого вилучення капіталу у власника. І якщо реально прибутку немає, то це не означає відсутність збору. Порядок розрахунку бази з використанням фінансового результату + податкові коригування + завищені вимоги до первинних документів + коригування на «фіктивні операції» унеможливлюють передбачуваність остаточної суми податку. В цей же час існуюча модель податку на прибуток дає можливість, маючи реальний прибуток, не платити податок взагалі або сплачувати його за ставкою від 0 до 5%. Складні правила розрахунку податку та існування легальних механізмів оптимізації призводять до максимального навантаження на сумлінних платників податків.
Практичні наслідки такої ситуації наочно демонструють такі цифри:
Усього в Україні 269 тис. платників податку на прибуток. За перший квартал 2016 року декларацію з податку на прибуток подала 21 тис. платників (з доходом вище 20 млн грн на рік). Прибутковими виявилися всього 12 935 платників, які забезпечили надходження до бюджету в розмірі 13,7 млрд грн. Причому 11,2 млрд грн з них забезпечили всього 1 086 платників – як правило, компанії з іноземними інвестиціями та державні підприємства. Це ті платники, модель поведінки яких приблизно постійна – вони платять податок і розподіляють дивіденди.
Ще 8 тис. компаній є збитковими. Сума накопичених збитків склала 1 трильйон 68 млрд грн! Здавалося б, збитки – прояв кризи в економіці. Але є одне але. Ці збиткові компанії у вигляді пасивних доходів тільки за перший квартал 2016 року вивели з України 12 млрд грн, з яких податків на доходи нерезидентів сплачено за середньою ставкою 3%, що склало 355 млн грн. Виходячи з динаміки першого кварталу 2016 року можна спрогнозувати, що збитковими компаніями буде виплачено протягом року близько 48 млрд грн пасивних доходів, а всіма платниками (включаючи прибуткових і малий бізнес) – 75 млрд грн.
Пропонуючи замінити класичний податок на прибуток податком на виведений капітал, розробники «революційного податкового проекту» стверджують, що вони взяли за основу найефективнішу систему зборів податків у світі – естонську, підігнавши її під українські реалії.
Ідея нового підходу полягає в тому, що податком обкладаються тільки суми, які виводяться з бізнесу за рішенням його власника, що призводить до виникнення об’єкта оподаткування. Таким чином, для власника все прогнозовано і дає можливість показати реальну картину в фінансовому результаті підприємства і досягти фінансового оздоровлення підприємства за рахунок появи вільних коштів у вигляді відкладеної сплати податку, що створює передумови для інвестування і капіталізації підприємств.
Ефективність адміністрування податків забезпечує проста податкова модель: об’єктом оподаткування є операція, у результаті якої капітал виводиться з бізнесу. Це рішення власника про виплату дивідендів на користь неплатника податку на виведений капітал, приховане виведення у вигляді прирівняних платежів (роялті, відсотки на користь нерезидентів, фінансова допомога неплатникам, інвестування за кордон). Це також операції, в результаті яких необхідно провести донарахування за певних умов (контрольовані операції та операції, для яких використовуються звичайні ціни). Отже, поки капітал підприємства обертається в середині компанії – він нейтральний для податку та контролю, контролюється тільки виведення капіталу з бізнесу. Якщо сьогодні за підсумками «раптового» виявлення «ями» податкова йде до всіх, хто здійснював операції з «ямою», то в запропонованій системі всі ці операції стають нейтральними, оскільки немає понять: доходи, витрати, збитки. Зібрані кошти в безготівковому вигляді на банківському рахунку «ями» повинні вийти з системи в готівкову форму або бути відправленими за кордон. Законодавство вимагає включення механізму протидії таким явищам. Але це дозволить оперативно відстежувати ситуацію, а не через півроку констатувати активність збиткової компанії, профінансованої невстановленими особами.
Оскільки немає такого поняття як збитки, то всі коригування по трансферному ціноутворенню стають прямими об’єктами, це призводить до оподаткування капіталу, що залишає Україну. Відсотки та роялті за певних умов також стають прямим об’єктом. Таким чином, основні схеми виведення капіталу без оподаткування перекриваються.
Пропонована система є саморегулюючою економічною моделлю, оскільки, якщо дивіденди не нараховуються, то інвестування збільшує виробництво, а в підсумку збільшує оборот товарів і послуг зі збільшенням надходжень від ПДВ та податків на зарплату. Тримати в Україні гроші на банківському рахунку просто тому, що вони не обклалися податком, з існуючим рівнем інфляції і валютними ризиками виглядає, звичайно, як теоретичний ризик. Якщо гроші в Україні будуть виводитися як дивіденди, або вкладатися в розвиток, це даватиме надходження до бюджету.
Дана система податку при одночасному піднятті порога обов’язкової реєстрації ПДВ до 5 млн грн створює умови для переходу на загальну систему малого бізнесу, який буде подавати декларацію тільки в тому випадку, якщо здійснює розподіл дивідендів або здійснює ряд операцій, які прирівняні до виведення капіталу, наприклад, роздає фінансову допомогу неплатникам податку.
Скільки заплатите Ви?
Для того, щоб розібратися, чи буде Ваша компанія платити більше або менше податку на прибуток при переході на нову модель, зробіть розрахунок за результатами 2015 року.
Сьогодні підпадають під податок на прибуток: доходи – витрати = оподатковуваний прибуток, скоригований на різниці. Із отриманої суми Ви заплатили податок на прибуток (можливо, і не знімали дивіденди, а все реінвестували у свій бізнес). Помножили на 18% – і заплатили.
Скільки б Ви заплатили, якби був податок на виведений капітал? Не має значення, який у Вас фінансовий результат і коригування. Дайте відповідь на питання, чи були у Вас у 2015 році: виведення капіталу (дивіденди, розподіл прибутку) + прирівняні платежі (відсотки, фінансова допомога, неприбуткове, інвестування за кордон) + трансферне ціноутворення? Якщо цього не було, то податок на прибуток Ви би взагалі не платили.
Податківці виступили проти таких змін. Природно, що на бік податкової встали представники великого бізнесу, які показують збитки, але постійно виводять кошти за кордон.
Представники Мінфіну аргументують ризик введення податку на виведений капітал тим, що може утворитися дірка в бюджеті в розмірі 25-30 млрд грн. Але це не така вже й велика сума в порівнянні з тими інституційними змінами, які несе такий податок.
Автори нової податкової моделі практично не виринають із дискусій і пояснень. Бізнес і експерти дають зворотний зв’язок у вигляді схем обходу нового податку. Звичайно, у будь-якій системі завжди залишаються або з часом знаходяться варіанти ухиляння від податків. Але автори нової податкової моделі заявляють, що «треба діяти за принципом: «робимо те, що дасть економічний ефект, а те, що несуттєво, відпускаємо. Це як в аудиті – ризик з незначною матеріальністю не перевіряється. Давайте перестанемо займатися крутійством і ускладнювати життя сумлінним платникам у спробі побудувати дуже складну систему без витоків, але з великими можливостями для податкового структурування з метою оптимізації».
Для боротьби з ухилянням від сплати податку на прибуток урядом активно розробляється законодавство щодо контрольованих іноземних компаній, внесення змін до правил оподаткування податком на прибуток відповідно до рекомендацій протидії розмивання бази і виведенню прибутку з-під оподаткування (BEPS), нульового декларування і непрямих методів для фізичних осіб. Списання збитків, обмеження віднесення на витрати нереалізованих курсових різниць, повернення до зв’язку витрат із господарською діяльністю і встановлення обмеження щодо включення до витрат ряду виплат – це неповний перелік можливих змін до Податкового кодексу. І все це зі збереженням розрахунку податкової бази від фінансового результату.
Чи запрацюють такі нові складні правила? Важко дати однозначну відповідь, адже головне, що зберігаються основні причини виведення капіталу з країни: відсутність змін економічної та валютної політики держави і гарантій захисту права власності.
Зрозуміло, що у реформуванні податкового законодавства головним питанням залишається політична воля до реформ і активність бізнес-спільноти, яка повинна вирішити, чи приймати нову модель оподаткування. Але починати потрібно з головного – повноформатної податкової реформи, частиною якої і може стати податок на виведений капітал. Інакше запропоновані поправки до Податкового кодексу знову опиняться формальністю, застосувати яку в реальному житті просто не вийде.