Упертість керівників дестабілізує бізнес
Завзятість – відмінна риса успішних людей. Завдяки дослідженню Анджели Дакворс, професора психології з Університету Пенсільванії, ми знаємо: завзятість куди частіше зумовлює успіх, ніж талант і розум. Перший термін вона визначає як схильність ставити довгострокові цілі і проявляти наполегливість в їх досягненні.
«Завзяті керівники виділяються серед колег, і у них найбільші шанси на просування», – міркує Дін Стамуліс, керівник Центру лідерства при рекрутинговій компанії Russell Reynolds Associates. З іншого боку, у деяких керівників завзятість переростає у впертість. Зазвичай тому, що вони не відчувають, коли пора зупинитися, попереджає Річард Чайфец, керівник тренінгового центру ComPsych, і самі себе заганяють в стресові ситуації.
«Надмірна завзятість шкодить кар’єрі», – застерігає Мері Геррманном, директор з навчання керівників консалтингової фірми BPI. За її оцінками, у 35% випадків тренерам BPI доводиться коригувати таку рису, як завзятість: багато топ-менеджерів занадто несамовито переслідують поставлені перед собою цілі. Вони намагаються виграти давно програні битви, навіть якщо це загрожує їм позбавленням бонусу. Знадобився не один місяць, щоб віце-президент однієї з медичних компаній усвідомила, що її завзятість інші вважають впертістю і страшно дратуються. Їй доручили очолити дослідницький підрозділ. Потроху вона стала підозрювати, що підлеглі встають в глуху опозицію, тому що ніхто не поділяє її поглядів на реформу підрозділу. «Відчуваючи опір, я починала сильніше тиснути, – згадує вона. – Навколишні все більше злились». Будь-які поради сприймалися нею в штики. У лютому 2015 р керівництво компанії було змушене найняти для цієї дами коуча Донну Стоунхем, президента тренінгової компанії Positive Impact. Вона навчила підопічну багатьох речей – від уміння прислухатися до чужої думки і визнавати свої помилки аж до дрібниць на кшталт заспокійливої дихальної гімнастики. Начальство вважає, що віце-президент тепер працює куди ефективніше.
Завзятість – не впертість, йому властива гнучкість, доводить Робін Коваль, співавтор книги Grit to Great і гендиректор фонду Truth Initiative: «Існує здатність розуміти, коли треба зробити зигзаг, коли піти в обхід, – але ні в якому разі не здаватися». Завзятість – якість, дуже цінна у засновників стартапів, запевняє серійний підприємець Ендрю Вайнрайх. Серед його проектів – навчальний табір для бажаючих почати бізнес. Сам Вайнрайх в 1997 р запустив соціальну мережу Sixdegrees. Але близько 200 інвесторів, за його словами, відмовилися вкладати гроші в концепцію, яка пізніше, в 2004 р, привела Марка Цукерберга з Facebook до запаморочливого успіху. Зрештою Вайнрайх в 1999 р продав свою мережу за $ 125 млн. «Треба розуміти, коли пора змінити рід діяльності», – підводить він підсумок. Перш ніж запустити черговий проект, він просить кількох кмітливих людей спробувати спростувати його бізнес-концепцію. Вайнрайх заснував сім компаній і міняв напрямок роботи сотні разів. Він вірить, що одне з найважливіших умінь – розуміти, що тобою керує пристрасть і прийшов час визнати поразку: «Якщо, не дивлячись на всі втрати, ви прагнете до провальної мети – ви не геній».
Джерело: bin.ua