БІОЛОГІЧНИЙ ЕГОЇЗМ КОРУПЦІЇ

Філософи стверджують, що «в основі природного відбору лежить егоїзм, спрямований на виживання однієї особи за будь-яку ціну». Як недивно, цю закономірність яскраво демонструє значна частина представників держапарату в своїх корупційних прагненнях. Про егоїзм, альтруїзм та «ошуканство» в суспільних відносинах розмірковує президент Антикорупційної громадської спілки «Совість» Володимир ДЕМИДЕНКО.

Як відомо, в основі природного відбору лежить егоїзм, спрямований на виживання однієї особи за будь-яку ціну. Звідси – ген егоїзму домінує в природі, забезпечуючи в умовах жорстокої конкурентної боротьби організмів, обумовленої законами природного відбору, найвищу ефективність у розвитку виду.

В той само час, серед будь-якої популяції живих організмів завдяки генетичній змінюваності завжди присутні особи, що несуть в собі відповідний ген альтруїзму.

При цьому, альтруїзм – це поведінка людини, спрямована на репродуктивний успіх та виживання іншої особи.

У живій природі, крім того, існують егоїсти, які вдають із себе альтруїстів, – їх називають ошуканцями. «Ошуканство» – соціальний паразитизм, за якого егоїст використовує наслідки альтруїзму інших.

Група організмів, в якій кількість «альтруїстів» зменшується нижче критичного рівня, вимирає вщент, не залишаючи нащадків. При цьому, гени «егоїстів» і «ошуканців»  також і назавжди зникають з генофонду популяції.

Все це біологічні закони природи, але люди, як живі істоти, підкорюються біологічним законам. Завдяки альтруїзму, здатності поступатись власними інтересами задля загального успіху, між людьми виникла можливість кооперації зусиль на досягнення спільної мети.

Саме альтруїзм забезпечив цивілізаційний  розвиток людства, появу мови, розвиток інституту родини і сім’ї, турботу про батьків, патріотизм і екологічне мислення.

Історія сучасної України яскраво підтверджує дієвість вищезгаданих законів природи на прикладах нашого народу.

До 1991 року в Радянському Союзі завдяки ідеологічному тоталітаризму КПРС існувала система відбору і виховання альтруїстично налаштованих людей, насамперед в силові структури та органи влади.

На ідеалізованих прикладах Матросова, Гастелло, Чегевари радянському народу прищеплювали ген альтруїзму, готовності до самопожертви заради загального блага.

Саме завдяки цьому, в перші роки української незалежності рівень кількості альтруїстів в системі державного управління був достатньо високий і тому рівень корупції – значно нижчий, ніж зараз.

Після ліквідації КПРС соціальне замовлення влади на альтруїзм зникло, а кількість егоїстів в суспільстві, і особливо у виконавчій владі, почала  швидко зростати. На виборні посади все частіше почали обиратись відверті «ошуканці». А суспільство домінуючого егоїзму з цим погодилось. Навіть склалось стійке уявлення, що альтруїстів не залишилось, і якщо їх випадково виявляли, то  до них відносились або з недовірою, або з поблажливістю, – не від світу цього. Та це ніякою мірою не відміняло дію біологічних законів і альтруїсти продовжували народжуватись і жити в Україні.

Коли концентрація і дії егоїстів-ошуканців  остаточно перетворили органи влади з інструменту демократичного розвитку суспільства в жорстоку машину корупційного збагачення можновладців, яка стала нести загрозу існуванню самої України, альтруїсти скинули верхівку корумпованої влади.

Коли виникла зовнішня загроза існуванню Держави, а наявна армія, насичена егоїстами, продемонструвала свою неспроможність і небажання захищати Україну, альтруїсти сформували добровольчі батальйони і зупинили ворога.

Коли корумпована, насичена егоїстами державна машина відверто продемонструвала своє  небажання забезпечувати наших вояків, з альтруїстів виник всеукраїнський волонтерський рух, який вирішив проблеми матеріально-технічного забезпечення вояків не лише без участі владних структур, а часто й наперекір їм.

Саме альтруїстично налаштовані громадяни наочно продемонстрували, яку загрозу несуть  егоїсти і ошуканці у владі, та свою ефективність, наприклад, в системі матеріально-технічного забезпечення  армії.

Та слід звернути увагу читача на те, що в терміні «егоїзм» відсутнє негативне значення. Егоїзм – це інструмент забезпечення прогресу людства, як виду, виконуючи свою позитивну функцію тільки за наявності конкурентної боротьби в царині бізнесу, мистецтві, спорті тощо.

Конкурентність відсутня в органах влади, соціальній сфери, армії, силових відомствах. А егоїсти, які потрапили в неконкурентні умови, приречені ставати ошуканцями-корупціонерами, або повертатись в конкурентне середовище. Яскраві приклади цього – дострокове припинення депутатських повноважень нашими естрадними зірками: Вакарчуком, Русланою, Златою Огневич. А неконкурентноспроможні егоїсти стають ошуканцями. Так вони себе рятують від вимирання, пролазячи у владу.

Егоїстично налаштована людина  в разі отримання права розподіляти і керувати незаробленим: коштами державного і місцевого бюджету, посадами, соціальними і матеріальними благами, буде дбати тільки за себе та свою родину, бо тільки така модель поведінки в конкурентному середовищі не призведе його до поразки. Тому егоїст у владі приречений стати корупціонером. А ошуканці є кадровим підґрунтям, яке забезпечує корупційне переродження влади.

Тож, оздоровлення і очищення влади від корупції можливе шляхом реалізації двох процесів:

1. Очищення нормативно-правової бази, законодавства від корупціогенних норм. Тоді люди не зможуть займатися корупцією.
2. Тотальної кадрової заміни егоїстів і ошуканців у владі на професійно підготовлених альтруїстів, які не захочуть займатись корупцією.

Та слід зазначити: егоїсти життєво необхідні для конкурентного  розвитку суспільства, але аж ніяк не у владі, не в соціальній сфері, не в медицині чи освіті. Їм місце в сферах жорсткої конкуренції: творчих професіях, науковому пошуку, спорті, бізнесі тощо.

Очищення законодавства від корупціогенних норм необхідно проводити силами незалежних експертів, за єдиною методологією, рекомендованою Національним агентством з питань запобігання корупції, за державні  і благодійні кошти, які потрібно розподіляти на конкурсній основі  між фахівцями. І цих фахівців потрібно підготувати не сотні, а тисячі, з урахуванням гігантських масивів вже накопичених корупціогенних законів і нормативно-правових актів.

Та чи вистачить в Україні альтруїстів, спроможних виконувати  управлінські функції у владі і соціальній сфері? Чи не втратила країна біологічний ліміт альтруістів, відведений природою? Чи не пройшли ми крапку неповернення?

Щодо цього є й обнадійлива інформація. Перше – для забезпечення ефективної діяльності органів влади і соціальної сфери потрібно значно менше альтруїстів, ніж ошуканців. Приклад: 8,5-мільйонним Нью-Йорком управляє мерія, в якій працює 41 альтруїст, і вони забезпечують значно якісніше надання адміністративних послуг ніж Київська адміністрація, в якій  працює 1862 егоїсти (див. два фото для порівняння).

Фото 1. Мерія Нью-Йорка

Фото 2. Мерія Києва

Друге – альтруїзм може мати не тільки біологічне, а ще і соціально-педагогічне походження. Тобто, біологічний егоїст внаслідок спрямованого соціально-педагогічного впливу може змінити свою «орієнтацію» і стати альтруїстом.

З метою реалізації другого напрямку очищення влади від корупції  необхідно запровадити обов’язкове проведення тестування, в тому числі з використанням детекторів брехні, на визначення домінуючої  схильності всіх діючих працівників органів виконавчої влади до альтруїзму або егоїзму для відповідних кадрових рішень.

Наявність домінуючих  схильностей до егоїзму необхідно вважати ознакою професійної непридатності особи до роботи в органах влади, соціального забезпечення, освіти,медицини, силових відомствах, МНС, збройних силах, судах і т.п.

Домінування альтруїстичних настроїв також потребує контролю під час проведення переатестації.

Неприпустимо, коли в представницькі органи влади обирають навіть порядних, але непідготовлених людей, коли новообрані депутати перші півроку навчаються швидко знаходити гардероб, буфет і туалет, користуватись системою «рада», потім – читати і наприкінці каденції писати закони і нормативні акти. До виконання депутатських функцій треба  готуватись професійно. І таких підготовлених і альтруїстично вихованих кандидатів на виборні посади треба запропонувати суспільству вже на найближчих виборах.

Для цього необхідно створити регіонально розгалужену систему учбових муніципальних закладів на базі існуючих центрів з перепідготовки  кадрів, фінансування яких забезпечити з місцевих бюджетів, а методичне управління їх роботою покласти на Національне агентство з питань запобігання корупції.

Завданнями цих закладів має  стати професійна підготовка і виховання майбутніх кандидатів на виборні посади: депутатів місцевих рад всіх рівнів і Верховної ради, міських і сільських голів, Президентів.

Набір на навчання необхідно здійснювати за результатами психологічно-профорієнтаційного тестування. При цьому пропоную, щоб ті, хто успішно здасть тести на альтруїзм і професійну придатність, отримував право навчатись безоплатно, а інші мають право навчатись тільки на платній основі.

В програму підготовки необхідно, крім спеціальних предметів з професійної підготовки: законодавство, риторика, правила і технології проведення виборів, функції і обов’язки депутата або голови, в обов’язковому порядку ввести курси з впровадження ідеології альтруїстичного служіння суспільству, неприйняття і протидії корупції, готовність до самопожертви.

Реалізація цих двох напрямів перетворення влади вже за 5 років дозволить докорінно змінити суспільні відносини в Україні, значно знизити рівень корупції і підвищити довіру до інститутів влади, і як наслідок, добробут населення і стабільність суспільства.

А кадрові зміни необхідно готувати і проводити терміново – швидко і рішуче. При цьому не треба боятися зниження рівня професійності. Високодосвідчений ошуканець у владі принесе значно більше шкоди суспільству, ніж малодосвідчений альтруїст. Як сказав Вацлав Гавел:

« Краще п’ять років помилок, ніж п’ятдесят років саботажу».

Інший шлях, за яким ошуканці залишаться у владі, відповідно до законів Природи веде до самознищення всієї популяції «Народ України». Покійний Каха Бендукідзе з цього приводу передбачливо відмітив: « Ви або не розумієте, що Вам всім хана, або розумієте і з цим згодні».

Тому діяти треба рішуче. Часу не залишилося.