70 РОКІВ НА СЛУЖБІ НАРОДУ!

Личаківська – Ярослава Мудрого – Силікатна (Пластова)… Змінювалася географія, та незмінною залишалася суть: наповнювати життям колись німі й мертві шляхи. Єднати міста й села та цілі країни. Прискорювати час. Робити коротшими відстані. Прокладати містки між людьми.

Це не просто трудова біографія Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське АТП-14631» – звідси починався шовковий шлях Львівщини, який прокладався десятками років, освітлюючи його не стільки фарами, скільки світлом своїх неспокійних сердець.  У багатьох нині сущих ветеранів автопідприємства з’являються сльози радості від того, які комфортабельні автобуси курсують зі Львова в різні куточки світу. Мчать по освітлених і помічених дорожньою азбукою асфальтових шосе. І водночас стискається серце, бо ж хіба можна виміряти мільярди кілометрів проторених вибоїстими дорогами, якими проїжджали автобуси часом уперше… Хіба можна сьогодні повернути людям данину шани за цей великий доробок, за голодні дні і недоспані ночі, хіба можна без болю німим могилам сказати: «Подивіться, це зроблено вашими порепаними від мазуту руками для сущих і грядущих. У цьому ювілеї, мов у святковому вінку, є ваші барвисті роки трудової звитяги»…

Такі думки навіває інтерв’ю Голови Товариства «Львівське АТП-14631», Почесного президента Львівської обласної організації роботодавців автотранспорту, кандидата технічних наук, Заслуженого працівника транспорту України Ігоря ДУМИ  ексклюзивно для журналу «РоботодавецЬ».

Бліц-досьє:

ДУМА ІГОР МИХАЙЛОВИЧ

Голова Товариства «Львівське АТП-14631»

Засновник корпорації  «DUMA»

Власник торгової марки «EAST WEST EUROLINES»

Почесний президент Львівської обласної організації роботодавців транспорту

Народився 15 жовтня 1951 року в м. Львові. Закінчив Львівський автомобільно-дорожній технікум, Львівський торгово-економічний інститут (економіст) й аспірантуру в Національному транспортному університеті.

Понад чотири десятиліття свого життя присвятив автотранспортній галузі.

Професійну діяльність розпочав у 1972 році у Львівському «АТП-14631», пройшовши шлях від автоелектрика до директора та голови правління. Згодом очолив ВАТ «Львівавтотранс», у 2000-2005 роках очолював Львівське обласне автотранспортне управління.

Кандидат технічних наук. Автор багатьох наукових статей і монографії.

Заслужений працівник транспорту України,  нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ і ІІ ступенів та медаллю «За трудову відзнаку». Лауреат Всеукраїнської програми «Лідери регіонів» (2002 р.).

Депутат Львівської обласної ради 2002-2006 років.

В даний час очолює комісію з питань житлово-комунального господарства, розвитку інфраструктури (транспорту) та паливно-енергетичного комплексу Громадської ради при Львівській облдержадміністрації.

– Ігоре Михайловичу, розкажіть, будь ласка, коли і як усе починалось, які цілі перед собою ставили, які пріоритети?

– Йшов другий повоєнний рік. Після виснажливої боротьби за своє існування країна заліковувала рани, відбудовувала  зруйнований війною народногосподарський комплекс. Підняти міста й села з руїни було невимовно складно, але без автомобільного транспорту виконати такий колосальний обсяг робіт було б взагалі неможливо. Це розуміли всі: від керівників різних рівнів і до пересічних працівників, передусім водіїв обшарпаного війною рухомого складу.

Украй важливим було питання швидкої доставки вантажів на новобудови промислових підприємств і житлових будинків та перевезення населення Львова і Львівщини до місць праці, навчання. Цей нелегкий тягар ліг на плечі працівників сфери  автомобільного транспорту. Тому в жовтні 1946-го було прийнято рішення про створення у м. Львові першого автотранспортного підприємства, яке отримало першу свою назву автобусно-таксомоторна база облавтотресту. Підприємство, яке базувалося на вул. Личаківській, фактично створювалось на порожньому місці й у непростих умовах.

З рухомого складу вдалось назбирати 21 автомобіль. Серед них були вітчизняні та трофейні, а саме: чотирнадцять «ГАЗ-ММ», «ЗІС-16», три «Опель-Бліца», «Мерседес», «Хаптель» і «Б’юік». Завдяки організаторським здібностям першого директора підприємства Бориса Зайцева уже в 1950 році транспортних засобів стало вчетверо більше: 60 автобусів, 7 легкових таксомоторів «Побєда» та 16 вантажних таксі.

– Які обсяги перевезень були спочатку і яка їх географія?

– На момент заснування підприємства пасажирські перевезення здійснювалися лише в межах Львова, дещо згодом автотранспортне сполучення отримали ближні до міста населені пункти: Винники, Брюховичі, Рудно, Солонка, Куликів, а також відкривались маршрути з обласного центру до районних міст – Бродів, Жовкви та інших.

Географія маршрутної мережі розширювалась і у 1952 році були відкриті перші рейси у міжобласному сполученні до Хмельницького та столиці України – Києва, а також у міжреспубліканському до Бреста. Поряд із регулярними рейсами підприємство здійснювало й туристичні перевезення.

Як відбувалось становлення підприємства?

– У 1956 році автобусне підприємство відокремилось, отримавши  назву «Львівське АТП-13122» і базувалось на пл. Ярослава Мудрого. Завдяки стрімкому розвитку уже  в 70-их роках минулого століття воно налічувало 450 транспортних одиниць. Місця для розвитку необхідної матеріально-технічної бази і стоянки автобусів було вже недостатньо, тому прийняли  рішення про будівництво нової матеріально-технічної бази з критою стоянкою автобусів на 330 одиниць та адміністративних споруд на тодішній вулиці Силікатній, яка зараз має назву Пластова.

Кожен працівник підприємства вклав часточку серця в будівництво нового автобусного парку. Пригадую, як у свій вільний від основної роботи час ми линули у саму гущу подій: допомагали будівельникам, впорядковували територію та монтували технічне обладнання.

Визначальну роль у поступі підприємства зіграли, звісно ж, його очільники. У перші дні в кабінеті директора нерідко не згасав вогник у вікні до самого ранку. Нам щастило на добрих і дбайливих керівників, а тому їм також везло з гарними і відповідальними працівниками. Це – аксіома. Тож становлення підприємства відбувалось під керівництвом тодішніх директорів Мар’яна Годунька, Богдана Биковського та Миколи Сарахмана, до них історію підприємства творили ще десять директорів: Борис Зайцев, Борис Ковалевський, Василь Куренков, Сергій Зубачевський, Сергій Стизик, Петро Мірошник, Іван Маврін, Олександр Королюк, Дмитро Решетов, Федір Бучек.

– Коли і як доля Вас пов’язала з підприємством?

До АТП мене та мого молодшого брата Богдана привів наш батько, Михайло Іванович Дума, який на той час мав значний стаж роботи на підприємстві. Саме батько прищепив мені любов до транспорту, який згодом став справою усього мого життя. Я гордий, що уся наша сім’я була серед тих, хто закладав перші камені у підвалини підприємства. Разом з нами цю почесну місію виконували Іван Шиманський, Роман Кебало, Василь Олійник, Микола Хмель, Матвій Вознюк, Ганна Гук, Микола Гнатюк, Ярослав Могила, Микола Ребій та безліч інших не менш заслужених працівників (усіх не перелічити).

А в червні 1988 року колектив обрав мене на  посаду керівника підприємства, яке на той час уже отримало назву «Львівське АТП-14631». Переді мною стояло безліч важливих завдань, щоб вивести підприємство на рівень найпотужніших підприємств в Україні, забезпечити його економічне зростання та стабільність у роботі. І без зайвої скромності можу зізнатися: справи  посувалися краще з кожним днем.

А які виклики довелося долати за період керівництва, адже життя не весь час було безхмарне?

–  Безперечно. Зокрема, важкі та нестабільні 90-ті роки значно ускладнили нелегку роботу автоперевізників. У цей перехідний період стрімко змінювались економічні принципи діяльності підприємств. Держава припинила централізоване постачання нового рухомого складу та агрегатів. Зменшували обсяги виробництва вітчизняні автобусні заводи або й взагалі припиняли випуск автобусів. Роботу слід було організовувати, враховуючи нові економічні реалії. Найважливіше  в цих умовах вміло поєднати адміністративні та економічні методи управління, передбачити перспективу і успішно прогнозувати майбутнє.

Завдяки наполегливій та невтомній праці нам це вдалося. Дещо пізніше ми забезпечили своєчасне виконання завдань державної програми приватизації автотранспортного підприємства, формування ринкових механізмів діяльності, мобілізації колективу на ефективне використання транспортного потенціалу, економії тепла, енергоресурсів, стабільності виконання планових завдань з перевезень пасажирів. І за цими сухими словами-канцеляризмами   висока свідомість кожного члена колективу, відповідальність і вболівання за спільну справу, за рідне підприємство, яке важило і важить для нас набагато більше, ніж просто місце роботи. Ми стали єдиною дружною сім’єю, новачки одразу ж переймали від нас здатність дорожити честю підприємства і також ставали своїми. А хто намагався нехтувати цими почуттями – просто не затримувалися надовго, відчуваючи на собі виховну роль колективу однодумців.

Пріоритетним завданням для підприємства стало оновлення рухомого складу, значно розширювалась маршрутна мережа, в тому числі у міжнародному сполученні. Незважаючи на труднощі, автопідприємство не лише не припинило свою діяльність, як це часто траплялося з багатьма іншими, а, в першу чергу, зберегло кадровий потенціал та виробничі потужності, з року в рік зміцнювалось і розвивалось.

Коли у 1999 році на загальних зборах акціонерів ВАТ «Львівавтотранс» мене обрали головою правління цього товариства, АТП, яке на той час було вже відкритим акціонерним товариством, очолив Ярослав Дудич. Він  мав досвід багаторічної практичної діяльності і на посаді керівника  продовжив славні традиції ветеранів підприємства та протягом чотирнадцяти років забезпечував подальший його розвиток. За період його керівництва автобусна мережа, яку обслуговує автопідприємство, значно зросла, збільшився та оновився його рухомий склад.

Відомий вислів: «Кадри вирішують усе». Яка на сьогодні кадрова політика на підприємстві?

– Гордістю підприємства є і його новий кадровий потенціал, де вміло  поєднуються досвід та молодечий запал.

Впродовж трьох останніх років АТП очолює Андрій Дума. Тут він розпочинав свою трудову діяльність, пройшов усі ланки кар’єрного зростання: водій – інженер – начальник відділу – заступник директора – директор.  Ставши депутатом Львівської обласної ради, він уміло поєднує виконання своїх службових обов’язків з вирішенням запитів виборців. Завдяки досконалому знанню проблем галузі та специфіки управління транспортним процесом, очолюване ним автопідприємство ефективно працює та стабільно розвивається. Як  керівник, відданий своїй роботі, Андрій Дума заслужив авторитет та повагу серед співпрацівників ТзОВ «Львівське АТП-14631».

Слід відзначити заступників директора: з перевезень – Петра Бєлуху та з безпеки руху і охорони праці – Маркіяна Древняка, які за  короткий період роботи в АТП проявили себе як вмілі організатори, адже завдяки їхній професійній роботі зросла якість обслуговування маршрутів.

Також відповідальною та важливою є праця головного бухгалтера Лесі Дорош, головного інженера автопідприємства Володимира Дорожовця, начальника комерційно-експлуатаційного відділу Святослава Горячка, начальника відділу охорони праці та безпеки руху Ігоря Великого, начальника відділу кадрів Петра Гопюка, головного механіка Степана Триндяка, начальника відділу автоматизованої системи управління Віктора Брона,  юриста-консульта Олександри Андрес, начальника автореммайстерні Романа Ціцького та начальників автоколон Романа Тріпника, Володимира Жмуда, Володимира Гутмана, Романа Кобрина, Олега Буфана, Ростислава Кобильника. Свій багаторічний досвід молодому поколінню передають ветерани автопідприємства Ірина Тихонова, Ігор Чабан,  Богдан Левицький, Василь Шот.

Проте у самій гущі, на вістрі пасажироперевезень перебувають працівники, які є гордістю і передовим загоном підприємства – ціла плеяда людей з досвідом роботи і чуйного ставлення до пасажирів. Як кращих водіїв хочу назвати Юрія Кобрина, Ігоря Равлика, Романа Буфана, Петра Худика, Ігоря Ревуцького, Романа Крохмального, Андрія Возняка,  Богдана Ярмолу, Любомира Купчинського, Ігоря Стеця, Романа Мацигіна. Заслуговують на повагу за свою самовіддану працю і  автослюсарі автомайстерні Михайло Василик, Роман Дума, Ігор Леськів, Богдан Августак.

Яке значення автопідприємства на сьогодні на українському ринку автоперевезень?

– Сьогодні  ТзОВ «Львівське АТП-14631» є одним з найбільших підприємств в Україні, яке здійснює регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення. Тут  трудиться 771 працівник, у тому числі 583 водії та 75 ремонтників різних спеціальностей. Вони отримують найвищу заробітну плату серед усіх автотранспортних підприємств області.

Організація має дві власні матеріально-технічні бази, що знаходяться за  адресами: м. Львів, вул. Пластова,10  та  м. Дрогобич, вул. Федьковича,7.

Матеріально-технічна база у Львові на вул. Пластовій,10  розташована на площі 8,4 га.  Адміністративні корпуси загальною площею 3496 кв.м.,  авторемонтна майстерня — 3046 кв.м., гараж (крита стоянка для відстою автобусів) — 20749 кв.м., автозаправка, механізована мийка для зовнішнього миття автобусів, потокова лінія на 3 пости, 14 тупикових  канав на спеціально обладнаних постах, пост діагностики. Територія для зберігання автобусів огороджена, охороняється та забезпечена відеоспостереженням.

Уже декілька років поспіль підприємство успішно освоює та розвиває  матеріально-технічну базу у м. Дрогобичі по вул. Федьковича,7. Проведено  реконструкцію будівель. Адміністративний корпус загальною площею становить 77 кв.м. На території бази розміщений ангар площею 421 кв.м з потоковою канавою  для здійснення технічного обслуговування №1 та тупиковою канавою для  технічного обслуговування №2, приміщеннями для поточного ремонту транспортних засобів. База в Дрогобичі має контрольно-пропускний пункт, оснащений оглядовою канавою, стоянку для відстою та зберігання транспортних засобів площею 0,7 га. Функціонує готель для відпочинку та ночівлі водіїв. Територія для зберігання автобусів теж огороджена і охороняється.

Безпека пасажирів та водіїв – головна наша заповідь. Автопідприємство самостійно забезпечує контроль за технічним станом автобусів, станом здоров’я водіїв, зберігання транспортних засобів. В АТП здійснюються щоденне обслуговування, ТО №1, ТО №2, поточний ремонт автобусів.

ТзОВ “Львівське АТП-14631” обслуговує 15 приміських маршрутів (41 автобус), 78 міжміських внутрішньообласних (163 автобуси), 28 міжобласних (47 автобусів) і 17 міжнародних (32 автобуси) маршрутів. У внутріобласному сполученні підприємство обслуговує населені пункти в 11-ти районах області з 20-ти. Автобуси автопідприємства забезпечують автобусним сполученням міста Львівщини з населеними пунктами Волинської, Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської, Хмельницької та Вінницької областей.

Виходячи з почутого, напрошується висновок, що саме Львівське АТП було в числі перших, хто проторив нові маршрути у близьке і далеке зарубіжжя… Але ж бути першим не лише почесно, а й ризиковано…

Звичайно, на сьогодні заслуговує на увагу динамічний розвиток маршрутної мережі у міжнародному сполученні. Першу туристичну міжнародну поїздку за маршрутом ЛьвівВаршаваПрагаЛьвів підприємство виконало ще на початку 60-х років минулого століття. У 1964 році АТП розпочало виконання регулярних  міжнародних рейсів до Перемишля один раз на тиждень. Це були складні часи для організації транспортного сполучення між двома державами в умовах бюрократично-тоталітарної системи. Досить згадати, скільки дозволів  різних інстанцій потрібно було отримати, щоб відкрити візу для поїздки за кордон. Через декілька місяців виконання рейсів відмінили через особливу пильність відповідних служб.

Регулярне міжнародне автобусне сполучення між Україною і Польщею, відкрите у 1989 році, успішно функціонує і до сьогодні, з року в рік розширює маршрутну мережу та вдосконалює сферу автотранспортних послуг. Таке сполучення задовольняє потреби населення обох країн у здійсненні поїздок, розвитку особистих контактів наших народів, зміцнюючи добросусідські відносини між ними. Автобусні перевезення до Польщі організовані не лише з прикордонної Львівщини, а практично з усіх регіонів України. На даний час спільно з польськими партнерами 23 автобуси автопідприємства обслуговують 9 міжнародних автобусних маршрутів.

Налагоджені тісні контакти з польськими автоперевізниками з Варшави, Перемишля, Жешува, Кракова, Лодзя, Вроцлава. Проте не лише до Польщі автопідприємство виконує автобусні регулярні перевезення, а й до Чехії (Прага), Німеччини (Кельн, Франкфурт-на-Майні, Оснабрюк), Італії (Пескара), а також зі Львова до білоруського Бреста. Найбільшу протяжність серед маршрутів, які обслуговує  підприємство, має рейс Херсон-Кельн – 2670 км.

Проте немає межі досконалості. Автопідприємство не зупиняється на досягнутому, а спільно з іноземними партнерами розробило проекти нових маршрутів та направило відповідні документи для їх відкриття в Міністерство інфраструктури України.

Нещодавно на міжнародних маршрутах підприємства започатковано інноваційний метод сполучення декількох міжнародних маршрутів з різних міст України з відправленням зі Львова в один і той самий час. Це забезпечує пасажирів набагато більшим спектром можливих населених пунктів завдяки пересадці  на автовокзалі м. Львова. Такого роду інновація дозволяє пасажиру зменшити час на поїздку  та знизити витрати  на проїзд.

Міжнародні автобусні перевезення набули б ще більшого розвитку, якщо б в Україні виготовлялись автобуси Єврокласу або ж була можливість закупляти їх за кордоном без значних витрат на розмитнення, які сягають до половини вартості автобуса. А відміна візового режиму для громадян України стала б вагомим поштовхом для збільшення пасажиропотоку на міжнародних маршрутах.

Які вимоги висуває сьогодення до автопідприємства?

– Одним із пріоритетів автопідприємства на сьогодні є оновлення рухомого складу. За останні п’ять років  АТП придбало  89 нових вітчизняних автобусів А079  Еталон та 50 великовмістимих автобусів Єврокласу. В даний час рухомий склад ТзОВ ”Львівське АТП-14631” становить  366 автобусів, з них 294 автобуси власні і 72 орендовані. Серед автобусів – 279 од. марки  А079 Еталон, 35 од. – Van Hool, 11 од. Setra, 10 од. EOS, 7 од. Neoplan та інші.  Як видно,  основу становлять вітчизняні автобуси марки А079 Еталон, які обслуговують більшість міжміських та приміських маршрутів. Маршрути, які забезпечують автобусним сполученням Львів з популярними курортами області Трускавцем та Східницею, обслуговують великовмістимі  комфортабельні автобуси марки Van Hool. На міжнародних маршрутах працюють автобуси Єврокласу.

На підприємстві добре розуміють, що недостатньо розвивати лише матеріально-технічну базу та оновлювати рухомий склад, тому створено найкращі умови для належного харчування та міжзмінного відпочинку працюючих, вони мають змогу дешевше, ніж в інших пунктах харчування, смачно пообідати в просторій і світлій їдальні, також в підприємстві цілодобово працює кафе.

Оскільки у нас працюють  люди, які мешкають за 70-90 км від АТП і змушенні щодня добиратися на роботу, для них обладнано міні-готель на 40 ліжко-місць з кухнею, пральнею та окремою кімнатою з м’якими меблями. Завдяки такій турботі про колектив підприємству вдалося не лише зупинити плинність кадрів, але й підвищити продуктивність праці за рахунок якісного відпочинку, надавати якнайкращі послуги пасажирам. Адже позитивно налаштований водій завжди подбає, щоб пасажир був задоволений.

Які наразі здобутки, досягнення має ваше автотранспортне підприємство?

– Успіхи, як бачимо, є. Рішенням ради експертів міжнародної іміджевої програми «Лідери ХХІ століття» підприємство визнане лауреатом Міжнародної Золотої медалі якості, яка підтверджує високий рівень послуг і успішність у веденні бізнесу, а також позитивний імідж підприємства.

ТзОВ «Львівське АТП-14631» є флагманом Корпорації «DUMA» і торгової марки «EAST WEST EUROLINES”, яку АТП підняло на європейський рівень репрезентативності.

За версією моніторингової компанії Alliance Capital Management АТП-14631 посіло у 2015 році першу сходинку у рейтингу найприбутковіших транспортних компаній України. Крім цього, воно ввійшло до десятки транспортних підприємств України (п’яте місце), які у 2015 році мали найбільший дохід.

Ювілей підприємства співпадає з нашим професійним святом – Днем автомобіліста і дорожника. Тож, користуючись нагодою, я хочу привітати усіх автомобілістів України та побажати їм невичерпної енергії й наснаги у здійсненні усіх задумів і мрій, а також успіхів у нашій нелегкій, але надзвичайно важливій для народу і країни діяльності! Зичу усім міцного здоров’я, щастя та родинного затишку!

 

Крізь перевали й непроїзні нетрі,                                         Деталь – зі сталі, а людина – з криці,

Львівавтопарк – священний оберіг,                                     Очільники – це наш дороговказ…

Роки пробігли, ніби кілометри,                                             Згадаймо поіменно керівництво,

Лишивши юність в курявах доріг…                                      Згадаймо кожного,  хто був посеред нас.

 

Крізь всю Євразію шляхи його прослались,                        Стискають серце наші лави поріділі,

Ми віддавалися роботі, як могли,                                         Звучить мов реквієм моторів рідний спів,

Лиш агрегати інколи ламались,-                                           Ми йшли крізь град і темні заметілі,

А водії незламними були.                                                          І маяком нам був наш батько-Львів.

 

Бухгалтери,диспетчери потужні,                                        Ми прагнем бачити за близьким виднокраєм:

Механіки  – це шлях без ДТП.                                                     Зелене світло, і в країні рідній мир,

Є в АТП насправді різні служби,                                               Допоки  світ, і поки нас чекає,

Але без них – це вже не АТП.                                                      Такий примхливий  і щасливий пасажир.

 

Ми сотні раз земний обняли  глобус!                                    Крізь перевали й непроїзні нетрі,

Крізь паралелі і меридіани                                                         Львівавтопарк – священний оберіг,

Мчить до людей омріяний автобус,                                     І знов роки, немовби кілометри,

Летить крізь ніч, щоб знов зайнявся ранок.                    Стрічають юність в курявах доріг…

 

Коментарі
kazmetal l.com