Проблеми соціального діалогу

3 квітня в Чернівцях працював круглий стіл «Стан і перспективи соціального діалогу на територіальному рівні в умовах децентралізації» в рамках реалізації проекту технічного співробітництва «Сприяння публічним комунікаціям в  діалозі між владою та громадськістю в частині імплементації в Україні положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію Україна – ЄС щодо розвитку публічних комунікацій та соціального діалогу» за сприяння Міжнародного фонду «Відродження». Захід був організований чернівецьким Центром громадської активності «Синергія», до участі було запрошено представників громадських організацій, співголів територіальної тристоронньої соціально-економічної ради, роботодавців, обласних галузевих профспілок, представників бізнесу.

Круглий стіл зібрав на рівні регіону – Буковини – людей, які знають і розуміють потреби соціальних партнерів. Усі сторони мали можливість або знайти спільні точки дотику, або продемонструвати розбіжність поглядів на те, з чого потрібно розпочинати тернистий шлях до сталого розвитку, досягнення злагоди та добробуту в нашому суспільстві.

Співголова територіальної трьохсторонньої соціально-економічної ради (ТЕСР) і заступник голови Чернівецької ОДА Василь Гостюк був переконаний, що на рівні області сторони соціального діалогу співпрацюють, а рада є діючим консультативно-дорадчим органом. І хоча думки соціальних партнерів не завжди співпадають, вони намагаються вчасно реагувати на запити роботодавців і трудових колективів, знаходити точки дотику, що об’єднують і створюють підґрунтя для забезпечення потреб людини. Ще один співголова ТТСЕР, голова Федерації роботодавців Чернівецької області Микола Бузинський підкреслював, що попри «делікатні» рекомендації вийти із переговорного процесу, як це сталося на національному рівні, роботодавці Буковини утрималися від необачних вчинків.

Спікери від сторони виконавчої влади в Чернівецької області висловлювали досить контраверсійні точки зору щодо сучасного стану і перспектив соціального діалогу. Так, представник Державної регуляторної служби у Чернівецькій області Ніна Порайко говорила про те, що для ефективного соціального діалогу повинні бути залучені рівноправні партнери, однак бізнес на даний час ще не є сильним «гравцем» в захисті своїх інтересів. Віталій Савкін, директор департаменту соціального захисту населення Чернівецької ОДА наголошував на тому, що в сучасному світі важко розмежувати інтереси бізнесу і громадян, а роль профспілок потребує суттєвого перегляду.

Соціальний діалог як модель та механізм економічного розвитку не може працювати, бо в Україні не вирішена проблема легалізації трудових стосунків, наполягав начальник ГУ Держпраці в Чернівецькій області Іван Луцак. А начальник відділення Національної служби посередництва і примирення в Чернівецькій області Ігор Шпак заявляв, що основне завдання на сьогодні – формування спільного представницького органу профспілок і спільного представницького органу роботодавців.

Підсумовуючи точки зору і пропозиції від представників середовища буковинського бізнесу, бачимо, що вони суттєво розділилися в оцінці спроможності роботодавців в якості соціального партнера.

Так, висловлювалися думки про те, що малий і середній бізнес, навіть не об’єднаний формально в спілки,  має бажання, знання й можливості спільними зусиллями ініціювати діалог з владою. А також наводилися численні приклади того, як роботодавці привертають увагу до проблем, захищають і навіть лобіюють свої інтереси від місцевого рівня аж до Верховної Ради України. Проте Василь Глібка, директор фірми «АНТ ЛТД», наполягав, що малий і середній бізнес в Україні беззахисний перед інтересами олігархів, підприємці зневірені щодо ефективності соціального діалогу, а причини проблем незадекларованої праці, несплати податків і обов’язкових платежів, низької заробітної плати лежать глибоко в українському законодавстві.

В тому, що держава в якості соціального партнера повинна вернути довіру роботодавців, говорив Ігор Кухарчук, голова правління ГО Центр громадської активності «Синергія». Для цього, на його думку, потрібен час, цілеспрямована робота, гарантії того, що будь-які контролюючі органи сьогодні і завтра діятимуть в правовому полі.

Підсумовуючи різноманітні пропозиції щодо модернізації соціального діалогу, які лунали під час круглого столу в Чернівцях, бачимо, що найчастіше спікери говорили про боротьбу з тіньовим бізнесом та нелегальною працею, упередження корупції та зловживання в контролюючих органах, формування єдиного представницького органу роботодавців, зростання соціальної відповідальність зі сторони профспілок.

Соціальний діалог не можна тлумачити як елементарний діалог між владою і громадянським суспільством, – ділився власними напрацюваннями президент ГО «Спілка орендарів і підприємців України» Віктор Хмільовський. Бо, на його думку, перед українським суспільством стоїть задача модернізації соціального діалогу таким чином, щоб в межах трипартивних* відносин можна було ефективно впливати на регуляторну політику органів державної влади, забезпечувати економічні свободи, мотивувати роботодавця не працювати «в тіні», створювати гідні умови праці на місцевому та національному рівнях, сприяти наповненню соціальних фондів, вирішувати проблеми зайнятості населення тощо.


Трипартизм – принцип і практика тристоронніх консультацій профспілки, підприємців і представників держави в особі урядових організацій.

Фоторепортаж з круглого столу, Чернівці, 3 квітня 2019 р.:

                                                   

Більше про захід та висновки, яких дійшли учасники, можна дізнатися з посилань:

Презентація основних положень Дорожньої карти «Стратегія модернізації соціального діалогу в Україні»

Про круглий стіл на телеканалі «Чернівецький промінь»

Інтерв’ю з Віктором Хмільовським на телеканалі ТРК «Чернівці»

Матеріали на сайті Державної регуляторної служби

Коментарі

kazmetal l.com