Перерви між робочими змінами повинні відповідати законодавству – підтверджено постановою суду

Під час інспекційного відвідування інспекторами праці Управління Держпраці у Черкаській області встановлено порушення філією «Вітове» ТОВ СП «Нібулон» вимог законодавства щодо часу відпочинку працівників. Так, тривалість перерви в роботі між змінами, всупереч ст. 59 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), є меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні. Крім того, незважаючи на вимоги ст. 70 КЗпП України, тривалість щотижневого безперервного відпочинку працівників філії є меншою за сорок дві години.

За результатами контролюючого заходу складено акт інспекційного відвідування, в якому зафіксовано порушення філією «Вітове» ТОВ СП «Нібулон» вимог статей 59 та 70 КЗпП України.

На підставі вказаного акту посадовою особою Управління Держпраці у Черкаській області складено постанову, якою на ТОВ СП «Нібулон» накладено штраф на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Товариство не погодилося з правомірністю вказаної постанови та оскаржило її у судовому порядку. На думку представника позивача, застосування методу підсумованого обліку робочого часу є підставою для недотримання товариством вимог ст. 59 і 70 КЗпП України. Проте суди першої та апеляційної інстанцій з такими доводами не погодилися.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.12.2018, залишеним без змін постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019, у задоволенні позову ТОВ СП «Нібулон» про визнання протиправною та скасування постанови – відмовлено.

Суди зазначили, що при підсумованому обліку робочого часу графіки роботи мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні, тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою, як сорок дві години. При складанні графіків роботи вимог статей 59 і 70 Кодексу позивач не врахував та порушив їх.

Також суди звернули увагу на те, що законодавством чітко визначено вимоги щодо організації відпочинку працівників. При цьому, законодавство не передбачає для роботодавців підстав, за якими можна уникнути дотримання статей 59 і 70 КЗпП України, а відтак дотримання вказаних норм є обов’язковим. Миколаївський окружний адміністративний суд та П’ятий апеляційний адміністративний суд зробили висновок, що при застосуванні підсумованого обліку робочого часу може бути змінена тривалість щотижневого робочого часу (що визначено в ст. 50 КЗпП України), проте тривалість встановленого законом часу відпочинку не може бути змінена.

Джерело: Державна служба з питань праці